Плечовий плексит виникає при ураженні нервів плечового сплетення. Це сплетення утворюється передніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів і першим грудним спінальним нервом. Воно займає чималу область від хребта до нижньої межі пахової западини, розташовується зверху і знизу ключиці. Ця область досить значна, оскільки нервові волокна плечового сплетення на цьому великому просторі змінюють багаторазово своє розташування.
Гілки цих нервів, тобто C5–C8 і Тh1, утворюють три первинних стовбури плечового сплетення (верхній, середній і нижній), кожен з яких, у свою чергу, ділиться на дві гілки, які, взаємно переплітаючись, утворюють ще три вторинних нервових стовбура. Варто зауважити, що плечове сплетення з’єднується з шийним симпатичним нервом. Воно забезпечує рухову, чутливу, трофічну та вегетативну іннервацію верхньої кінцівки.
Причини виникнення плечового плекситу різноманітні:
– мікротравматизація, зокрема коли тривалий час відбувається стиснення плечового сплетення і судин, наприклад, робота в незручному положенні;
– травми плечового сплетення (також шийних корінців) при розтягненні зв’язок, зокрема падіння на витягнуту руку, при вивихах плечового суглоба, переломі ключиці, а також удари, ножові та вогнепальні поранення;
– вертеброгенна патологія шийного і грудного відділів хребта;
– механічне навантаження: носіння зайвої ваги на плечах, робота, пов’язана з підйомом рук, наприклад, малярі, звичка ходити і спати з відведеними назад руками, пухлини, в астенічних жінок через опущені плечі, у чоловіків із зайвою вагою, родова травма, додаткові шийні ребра;
– цукровий діабет, подагра та інші захворювання, які пов’язані з порушенням обміну речовин;
– інфекційні захворювання, зокрема вірусного походження (оперізуючий герпес та ін.);
– захворювання лімфатичного походження;
– переохолодження.
У зв’язку з анатомічним положенням та різноманітністю причин пацієнт втрачає працездатність на досить тривалий час (допоки не буде ефективного лікування). Становище погіршується ще й тим, що, як правило, уражається і болить «основна, робоча» рука (у правшів – права, у лівшів – ліва).
Є три форми плекситу: верхній, нижній  і тотальний.
Відразу наведемо діагностичні критерії найпоширенішої шийної радикулопатії та верхнього і нижнього плечових плекситів.
Тотальний плексит об’єднує прояви ушкодження верхнього і нижнього сплетення, тобто периферичний парез або параліч з гіпестезією або анестезія верхньої кінцівки.

Радикулопатії (радикуліти)

Взагалі, до виходу у світ цієї ґрунтовної праці синдром грижі поперекового диска з ішіасом, незважаючи на чіткість клінічних ознак, неврологічних і патологоанатомічних даних, не знаходив повного розуміння. 

Ознаки ушкодження корінців і відповідні симптоми є клінічними проявами протрузій або гриж дисків на фоні дегенеративно-дистрофічної патології хребта.
В анамнезі у більшості хворих – періодичні болі або простріли в шиї. Близько 30 % пацієнтів пов’язують появу гострих болів з незручним рухом або травмою шиї. Деякі автори вказують на те, що після 30 років кожна п’ята людина у світі страждає від болю в спині.

У рідкісних випадках причиною радикулопатій можуть бути пухлинна, запальна або інфекційна патологія.

Стосовно інфекційної патології, коротко розглянемо Дисцити – інфекційне запальне ураження міжхребцевих дисків.

Болі в спині поділяють за тривалістю на:

– гострі – до 4 тижнів; 

– підгострі – до 12 тижнів;

– хронічні – понад 12 тижні.

Протікання радикулопатії

При шийній радикулопатії біль в ділянці шиї різкий, раптовий або наростаючий протягом кількох годин, який може підсилюватися при нахилі голови.

При грудній радикулопатії постійний або приступоподібний біль у грудному відділі хребта, а також подекуди у грудній клітині (мал. 1).

Радикулопатія грудного відділу зліва може супроводжуватися болями, що імітують напад стенокардії (мал. 2). Принагідно згадаємо про «міф лівої руки». Існує звичне уявлення, яке підтримують і лікарі, і пересічні громадяни, що дискомфорт у лівій руці, особливо коли воно поєднується із захворюваннями у грудній клітині, служить ознакою наявності у пацієнта ІХС. Багато вчених, зокрема Т. Харрісон, наголошують, що це міф, який не має ні теоретичної, ні клінічної основи. Подразнення одного з нервів грудного відділу хребта, який іннервує серце, може бути помилково прийняте за біль кардіогенного походження.

При попереково-крижовій радикулопатії характерний гострий або частіше підгострий біль в попереку, що посилюється під час рухів, ходи, чханні, кашлю.