Ураження малогомілкового нерва

Загальний малогомілковий нерв іннервує шкіру латеральної сторони гомілки, п’яти, тилу стопи, за винятком І міжпальцевого проміжку. Рухові гілки йдуть до перонеальних (малогомілкових) м’язів, розгиначів стопи й пальців. Відходить малогомiлковий нерв від сідничного у верхньому куті підколінної ямки (латерально) або дещо вище на стегні. Від нерва відходить зовнішній шкірний нерв гомілки, який іннервує задньобокову поверхню гомілки, а також утворює литковий нерв.

Виходячи під шкіру, на рівні нижньої 1/3 гомілки нерв утворює медіальний і проміжний нерви тилу стопи, які іннервують шкіру тилу стопи та пальців (крім проміжку між І і ІІ пальцями та мізинця).

Поруч із передньою великогомiлковою артерією розміщується відносно потужнийглибокий малогомiлковий нерв, який проходить у товщині довгого малогомiлкового м’яза.

Більшість уражень малогомілкового нерва розвивається внаслідок:

– травми (вивихи, переломи, поранення);

– зовнішньої компресії (іммобілізація кінцівки);

– внутрішньої компресії (стиснення нерва патологічно зміненими тканинами, пухлинами, гематомами).

Ураження малогомілкового нерва можливе в шести «головних» місцях:

1. на рівні підколінної ямки;
2. на рівні шийки малогомiлкової кістки (ззовні);
3. на рівні верхньої третини гомілки;
4. на рівні середньої третини гомілки;
5. на рівні нижньої третини гомілки;
6. на рівні стопи.