
Вертеброгенні мієлопатії
При порушенні кровообігу в басейні нижніх радикуло-медулярних артерій можуть страждати сегменти епіконуса і конуса.
При попереково-крижових вертеброгенних захворюваннях уражаються нервові стовбури і спінальні утворення, пов’язані, в першу чергу, з нижніми відділами спинного мозку, тобто з конусом і епіконусом.
Клінічна анатомія спинного мозку і кінського хвоста
При вертеброгенних корінцевих компресіях звичайно страждає корінцевий нерв. На поперековому рівні, внаслідок відставання в рості спинного мозку від хребта, корінець направляється косо вниз на значну відстань в епідуральній клітковині (мал. 1). Пухка жирова тканина, що заповнює перидуральний простір, відокремлює задні частини дисків і тіл хребців від твердої мозкової оболонки, яка як і павутинна оболонка, у виді тонкої манжетки, покриває кожен корінцевий нерв.
Таким чином, субарахноїдальний простір з його рідиною поширюється на корінці (мал. 2). В області пресакрального диска шар епідуральної клітковини товстіший, ніж в інших відділах, завдяки чому мішок твердої мозкової оболонки знаходиться тут від диска на значній відстані.
По обидва боки від середньої лінії в епідуральній клітковині розміщені корінці спинного мозку, що, направляючись з підоболонкового простору до міжхребетних отворів і потім за межі хребетного каналу, перетинають на своєму шляху задні відділи міжхребцевих дисків. Ці екстрадуральні відділи корінців менш рухливі, ніж інтрадуральні. Вони фіксовані в проксимальних ділянках перехідної на них манжеткою твердої мозкової оболонки, а на периферії — зв’язками, що оточують корінець при виході з хребетного каналу. Манжетка твердої мозкової оболонки фіксується до окістя міжхребетного отвору. Якщо всередині дурального мішка корінці кінського хвоста розташовуються компактно – екстрадуральні відрізки йдуть на значній відстані один від одного.
Саме тому за наявності грижі диска зазвичай створюються умови для компресії одного лише корінця. Кожний з нижніх поперекових дисків перетинається із кожної сторони тільки одним корінцем, різнойменним стосовно диска: диск LIII позаду знаходиться в контакті з L4 корінцем, диск LIV – з L5 корінцем і LV – з S1 корінцем. Відхиляючись до поверхні і направляючись вниз, корінці на рівні диска нерідко частково або навіть цілком прикриті передньовнутрішніми краями верхніх суглобових відростків однойменних хребців. Дистальніше і нижче корінці вступають у міжхребцеві отвори: L4 корінець – у пресакральний отвір, S1 корінець – у I крижовий отвір. У межах міжхребетних отворів корінці приходять у зіткнення з різними зовнішніми відділами дисків: L4 корінець – з IV поперековим диском, L5 корінець – із предсакральним диском, S1 корінець у крижовому отворі оточений з усіх боків кістковими частинами.
Мал. 1 |
Як уже зазначалося, в нормі корінці кінського хвоста вільно плавають у субарахноїдальному просторі. При ході, тобто у вертикальному положенні, йде відтік венозної крові в епідуральні і екстравертебральні вени через міжхребетні отвори, забезпечуючи нормальний тиск всередині дурального мішка й адекватне кровопостачання корінців навіть під час значних навантажень.
![]() |
Мал. 2 |
Попереково-крижова (люмбосакральна) мієлопатія
Патологічний процес локалізується в поперековому відділі хребта і на рівні люмбосакрального переходу, а спинний мозок ушкоджується вище на рівні нижньогрудних і перших поперекових хребців. Люмбосакральна мієлопатія є компресійно-ішемічне ураження кінського хвоста і каудального відділу спинного мозку.
Причини люмбосакральної (попереково-крижової) мієлопатії: протрузії або пролапси диска в поєднанні зі стенозом поперекового каналу, спондилолістез, деформуючий остеоартроз, гормональна спондилопатія, спондиліт, наслідки травм.
Патогенетичними ланками даної патології є стеноз корінцевих і хребетних каналів, венозна і лікворна гіпертензія, динамічна і постійна компресія кінського хвоста, корінцево-медулярних вен і артерій, арахноїдит, які затрудняють мікроциркуляцію в нервових структурах.
У процес залучені, крім поперекового потовщення, нижньогрудні сегменти і корінці кінського хвоста, і відповідно позначаються як синдром конуса, епіконуса, поперекового потовщення. Розвитку ішемічного ушкодження спинного мозку часто передують хронічна рецидивуюча люмбоішіалгія і синдром переміжної кульгавості корінця або кінського хвоста.