
ЛФК грудного відділу
Тобто кінезотерапія при торакалгіях, синдромах периартрозу суглобів грудної клітки, абдоміальгіях та їх профілактика.
- Згинання і розгинання грудного відділу хребта
Хворий сидить на стільці з високою спинкою, до якої міцно притискається поперековим відділом, котрий має бути нерухомим. Долоні зчеплені в «замок» ззаду й відповідно фіксують шийний відділ хребта. При вдиху протягом 10 с грудний відділ прогинається назад, лікті розводяться, лопатки відповідно зводяться. На видиху – нахил вперед, підборіддя опускається до грудини, лікті зводяться разом. Повторюється 3–5 разів.
Від висоти спинки залежить, на який рівень грудного відділу більше буде спрямовуватися сила руху, а тому доцільно по можливості підбирати стілець зі спинкою для відповідного рівня грудного відділу.
- Нахили плечей і голови в сторони
Хворий сидить або стоїть з напівзігнутими руками на плечових суглобах. При видиху хворий опускає одне плече вниз із одночасно нахиляє голову, очі дивляться в ту ж сторону, протилежне плече відповідно піднімається вгору, як «ваги». При вдиху плече повертаються в горизонтальне положення. Повторюється 8–12 разів у обидві сторони.
- Розгинання грудного відділу хребта в положенні лежачи на спині з м’ячем від 10 до 25 см або валиком.
Центр м’яча встановлюється насамперед на міжлопаткову ділянку, але при необхідності переміщається у більш «потрібний» рівень грудного відділу. Ноги напівзігнуті, руки лежать вздовж тулуба. При повільному видиху пацієнт розслабляється і лягає на м’яч. При комфортному положенні: руки заводяться за голову і робиться вдих. Повторяється 3–5 повільних глибоких видихів і вдихів.
- Розгинання хребта в положенні лежачи на животі
Пацієнт лежить на животі, спираючись долонями рук об підлогу на рівні плечових суглобів. При повільному видиху голова і груди із-за напруження розгиначів хребта відриваються від підлоги до відчуття легкого опору. Погляд перед собою прямо.
Необхідно витримати декілька секунд у найвищому положенні, зробивши повільний вдих і видих. З часом у такому положенні доцільно робити декілька повільних вдихів і видихів.
- «Пірнання у воду»
В положенні стоячи при глибокому вдиху злегка закидається голова назад при максимально відведених плечах, зводяться разом лопатки і зводяться випрямлені руки за спину, погляд вгору (потрібно щоб максимально розширилась грудна клітка). При видиху («ніби пірнаєш у воду») – руки виставлені вперед, пальці витягнуті вперед, долоні обернуті вниз. Разом вперед нахиляються спочатку голова, потім тулуб. Голова – між руками, погляд вниз. Тут після затримки дихання на декілька секунд починається вдих і плавне розгинання всього хребта. Повторюється 8–12 разів.
- Нахили тулуба в сторони
Пацієнт стоїть, руки притиснуті до тулуба. При видиху робиться нахил в сторони. Одна рука ковзає по нозі вниз, погляд за її рухом, інша рука переміщається по грудній клітці вгору. Повторюється 8–10 разів в кожну сторону.
- Ковзання по стіні
Пацієнт спирається спиною об стінку, ноги 15 см від стіни, на ширині плечей. При повільному глибокому вдиху 10 с і більше потрібно опускатися вниз по стіні до легкого дискомфорту в колінних суглобах. Потім щільно притиснутися до стіни спиною, на повільному видиху 10 с і більше піднятися в початкове положення. Виконувати вправу 3–5 разів.