Гірудотерапія

Гірудотерапія

 

245 oЗагальні положення

П’явки – представники типу кільчастих черв’яків. Нині досліджено і вивчено близько 400 видів п’явок.

З лікувальною (гірудотерапевтичною) метою використовують три форми медичних п’явок, в яких різне забарвлення тіла.

Анатомо-фізіологічні властивості п’явок

П’явки зовні покриті одношаровим епітелієм, під яким розміщені кільцеві та подовжні м’язи. М’язева система п’явок розвинена значно краще, ніж у інших вищих черв’яків, наприклад об’єм м’язевої маси може складати до 65 % всього об’єму тіла (для порівняння: у дощових черв’яків – не перевищує 30 %).

09Палкими прихильниками гірудотерапії були й М.Я. Мудров, Г.А. Захарін, М.І. Пирогов, В.П. Філатов, Г.Ф. Ланг, М.Д. Стражеско, О.Л. Мясников та багато ін

Терапевтичні властивості секрету п’явок

Клінічне значення гірудотерапії пояснюється здатністю п’явкових ферментів усувати мікроциркуляторні розлади, ішемію і гіпоксію тканин – це три основні фактори, що визначають базові механізми розвитку хвороби.

Найважливішим ефектом гірудотерапії слід визнати здатність п’явок відновлювати мікроциркуляцію та протиішемічну дію. Внаслідок цього усувається гіпоксія тканин і активується рециркуляторна здатність іммуноцитів. Перевага засобів гірудотерапії перед іншими протиішемічними препаратами полягає в тому, що п’явка забезпечує територіальність лікувального ефекту. Це пояснюється формуванням шкірно-капілярного шунта, що пронизує товщу тканин від ураженого органа до перфорованої шкіри (див. мал.). 

Розвиток активної гіперемії або, навпаки, ішемії в шкірі супроводжується відповідно прискоренням або уповільненням швидкості транскапілярного обміну. Навіть у випадку складніших гістогематичних бар’єрів (наприклад, суглоби) швидкість видалення низькомолекулярних речовин визначається, головним чином, місцевим кровообігом. Інколи транскапілярний обмін називають сумарною проникністю судин, розуміючи під цим тільки інтенсивність проникнення речовин через судинну стінку і не роблячи висновків про істинні зміни проникності бар’єра.

Окрім здатності п’явкових ферментів впливати на мікроциркуляторні розлади, ішемію і гіпоксію тканин, методи гірудотерапії при потребі усувають спазм глибоких паравертебральних м’язів, прискорюють лізіс випавших фрагментів міжхребцевого диску, відновлюють ліквородинаміку, купують асептичне запалення в зоні розриву фіброзного кільця. 

Ці можливості гірудотерапії доцільно застосовувати при захворювання ПНС, зокрема дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта, ускладнених грижами дисків.

Підготовка до сеансу гірудотерапії

В день проведення сеансу не потрібно користуватися милом, косметикою, тому що відчувши запах, п’явки відмовляються присмоктуватися до шкіри. Напередодні сеансу, пацієнтам рекомендують відмовитись від роботи, яка супроводжується контактом з пахучими речовинами. Заборонено вживати алкоголь напередодні та в день проведення сеансу лікування п’явками, за 3–4 годин до приставлення п’явок пацієнту варто утриматися від куріння, не можна до сеансу вживати їжу. 

Основні правила вибору кількості п’явок і сеансів гірудотерапії:

– Головним чином, на один сеанс використовують 5–7 п’явок (для дітей не більше 3–4). Хоча, на один сеанс можна використовувати від 2 до 10, інколи 15–20 та більше п’явок.

– Як правило, курс гірудотерапії становить 6–10 сеансів, при необхідності до 15.

– Сеанси гірудотерапії проводять 1–3 рази на тиждень, в окремих випадках необхідні щоденні сеанси.

Методи гірудотерапії:

  1. Аспіраційний метод (аspiration – відсмоктування) – п’явки знаходяться на шкірі пацієнта до повного насмоктування крові, після чого відпадають самостійно. Використовують часто.
  2. Неаспіраційний метод (по професору Абуладзе) – п’явка прокушує шкіру, після першої перистальтичної хвилі її штучно знімають. Цей метод використовують якщо треба приставити більшу кількість п’явок на сеанс, при деяких хворобах та патологічних станах (якщо знижений артеріальний тиск у пацієнта перед сеансом).

Техніка гірудотерапії:

Акупунктурна голка в руках голкотерапевта, палець лікаря при точковому масажі впливають на точку акупунктури (ТА), відновлюючи рух енергії. «Коли ж замість металевої, – стверджує професор А.І. Крашенюк, – ми поставили на ТА «живу голку» – п’явку, то зненацька виявили могутній імуностимулюючий ефект». П’явка – це жива голка. У порівняні з металевою вона має перевагу: вводить в організм людини близько півтори сотні біологічно активних речовин, породжуючи різноманітні лікувальні ефекти. 

Накладання п’явок. Ділянку шкіри, на яку передбачається «посадити» п’явку, можна попередньо протерти шматочком марлі, змоченим теплою водою, до стану гіперемії. Вата в цій ситуації не годиться, потрібна грубша тканина, здатна за рахунок механічного подразнення підвищити капілярний кровоток. Не рекомендується обробляти шкіру спиртовими розчинами, іншими дезинфікуючими рідинами, особливо, якщо останні ароматизовані. 

Якщо п’явка не хоче «сідати», тоді шкіру можна змащувати 5 % розчином глюкози або водою, підсолодженою цукром або медом. П’явка любить солодке, але буває, що і на солодке не «сідає». У таких випадках потрібно проколоти шкіру одноразовою голкою до появи крапельки крові, на яку ставиться п’явка. При гірудорефлексотерапії, коли п’явку необхідно точно посадити на ТА, проколювати шкіру голкою потрібно обов’язково.

Однак, якщо п’явка все ж таки не присмоктується протягом 2–3 хв, до неї в пляшечку підсаджують 2–3 п’явки, після чого, як правило, одна з п’явок прокушує пропоновану їй ділянку шкіри. У зимовий час добре підігрівати шкіру за допомогою пляшки, наповненої гарячою водою. 

Накладати на шкіру п’явки можна за допомогою пляшечок з-під антибіотиків або, як ми використовуємо, кришечки з-під мінеральної води (робимо п’явці «темну») (фото 295.1). Можливо це й краще, коли п’явка у темноті і не відволікається на інші зовнішні подразники. Також зручно застосовувати одноразові шприци (1–2 кубові) з відрізаною голковою частиною, у цих випадках можна піджати п’явку ближче до шкіри за допомогою поршня (мал. 295.2). Описані в посібниках минулих років способи накладення п’явок за допомогою склянки або руки дають п’явці більше волі дій, надають можливість вибору активної точки.

Коли п’явка стає в характерну позу «арки» – це свідчить про її присмоктування до шкіри пацієнта.

246 o

Цікавий «яблучний метод» – в середині яблука роблять невелике поглиблення, в яке поміщають п’явку. Запах та кисле середовище примушують п’явку втекти і присмоктатись.

Тривалість сеансу (експозиція) гірудотерапії може бути до повного крововипускання, тобто до тих пір, поки п’явка сама не відпаде (це від 30 до 60 хв), або може скорочуватися до необхідних меж, коли показане зменшення обсягу крововипускання, наприклад, у старих людей, дітей, ослаблених і анемічних пацієнтів, при гірудорефлексотерапії за методом Абуладзе, коли п’явку приставляють на короткий термін до появи першої перистальтичної хвилі і т. д.

Щоб перервати кровосмоктання вольовим рішенням, до кутикули в будь-якій ділянці тіла п’явки доторкаються ватним тампоном, змоченим спиртом, йодною настойкою, розчином оцту, слабким розчином кухонної солі або будь-якої подразнювальної рідини. У відповідь – розмикаються м’язи передньої (ротової) присоски і п’явка відпадає.

Інколи п’явка, присмоктавшись, працює ліниво, перистальтична хвиля буває зовсім непомітною на її тілі. Для активізації застосовують погладжування вологим пальцем по спинці п’явки в напрямку від передньої присоски до задньої. У зимовий час нерідко п’явку накривають шматочком вати, змоченою теплою водою.

Зняття п’явок. П’явка надійно дезинфікує своїм секретом місце укусу, тому навіть у період кровотечі можна приймати гігієнічний душ, після чого ранку знову закривають асептичною пов’язкою або наклейкою.

Хоч надійніше буде утриматися від водних процедур 1-2 дні після гірудотерапії, щоб уникнути розчісування ранок нігтями або мочалкою.

П’явка залишає на шкірі ранку у вигляді трипроменевої зірки 1-2 мм (знак «Мерседеса»), яка кровоточить протягом 2 – 24 годин. Шкіра навколо ранки має вигляд синюшної плями (внаслідок підшкірного крововиливу), потім набуває жовтого кольору, який може зберігатися протягом 2 тижнів. Ця ранка розсмоктується протягом 2-3 тижнів, на обличчі в зв’язку з особливостями капілярного кровотоку – швидше, нерідко за 2-3 дні. Хоча досить часто, особливо на нижніх кінцівках, на місці ранки залишається невеликий трикутний рубчик, який може бути помітним протягом декількох років.

      Відомо, що одна п’явка витягує приблизно 5-10 мл крові протягом неперервного сеансу гірудотерапії, тобто до повного крововипускання. З ранки, якщо її не обробляти ізотонічним розчином хлориду натрію, виділяється, як правило, 25-30 мл крові. З огляду на це, варто було б розраховувати обсяг допустимого максимального крововипускання, щоб уникнути ускладнень внаслідок гіповолемії. Сумарна крововтрата унаслідок одного сеансу гірудотерапії, очевидно, не повинна перевищувати 200-250 мл з врахуванням конституції пацієнта. Ці розрахунки дещо нижче донорських норм, що створює запас міцності, впевненості в дотриманні принципу «не нашкодь».

Лікують п’явками, як правило, в амбулаторних умовах, після чого пацієнти направляються додому або на роботу. В зв’язку з цим, більше 10 п’явок протягом одного неперервного сеансу гірудотерапії накладати не рекомендується.

Взагалі, довжина середніх п’явок 3-8 см, можуть бути 10 см і більше. Середня маса голодної п’явки 2-3 гр., після насичення кров’ю – близько 10-15 гр.

Догляд за п’явками. П’явка може жити без їжі протягом 2 років. Необхідно лише регулярно, 2 рази в тиждень, змінювати воду в банках. Воду беруть з водопроводу, відстоюючи її у відкритому посуді 2-3 дні, щоб виходив хлор, або з артезіанської свердловин, джерел, інших природних водойм, якщо вони чисті. У 3-літровій банці цілком можливо помістити до 200 п’явок; у літровій – 70-80 п’явок. Банки закривають побутовими пластмасовими кришками, перфорованими за допомогою шила або цвяха, щоб забезпечити циркуляцію повітря. Інколи застосовують щільну тканину, яку зручно фіксувати до горла банки шматком гумової аптечної трубки. Марля для цієї мети не придатна, тому що п’явка може «пробити» 10 шарів марлі і більше.

Одним з найважливіших факторів життя п’явок є комфортний світловий режим. Світло необхідне для оптимального розвитку цих істот. Тому в темному приміщенні їх тримати не слід, тому що це їм шкодить. Наприклад, у водоймищах п’явки ховаються під камінням або в інших затінених укриттях. Однак, потрібно знати і те, що п’явки уникають тривалого яскравого освітлення, особливо якщо світло падає на їх черевну сторону.

У період спостереження проводять вибракування, забирання з загальної банки померлих або захворілих осіб. Про хвороби свідчать циркулярні перетяжки на тілі п’явок, а також помутніння води, у якій вони знаходяться. Вода в якій знаходяться здорові п’явки, завжди зберігає прозорість. Банки з п’явками доцільно тримати в напівтемряві, обернувши її паперовим циліндром. Розміщувати варто не більше ніж 100 п’явок у 3-литровій, краще 5-літровій, посудині.

Насамперед зауважимо, що гірудотерапія особливо ефективна в осіб з хронічними захворюваннями, які резистентні до традиційної фармакотерапії та схильні до постійного рецидивування.

Схема лікування хворих з вертеброгенною патологією попереково-крижового відділу хребта

Рекомендується на больову зону (поперекову область), по ходу пошкодженого корінця, ставити вакуумні банки до появи гематоми, тобто на 20-25 хв. Потім на ділянку гематоми приставляють 2-4 п’явки до повного крововипускання (фото 298). Здебільшого, біль купується через 2-4 сеанси. Також можна ставити п’явки без вакуумних банок.

При спондилолістезі використовують 4-6 п’явок над «проваленим» хребцем.

При коксартрозі місцеву гірудотерапія здійснюють у такий спосіб: близько 10 п’явок прикладають над великим вертелом, потім на п’явкові ранки ставлять вакуумну банку на 30-40 хв. Зазвичай біль купується після 2-3 процедур, обсяг рухів у суглобі може збільшуватися після 5-6 сеансів.

При гонартрозах застосовують приблизно таку ж тактику, як і при коксартрозах: 2-3 п’явки накладають на область колатеральних зв’язок колінного суглоба медіально і латерально з наступним вакуумом на місця приставлення п’явок за допомогою вакуумних банок.

Слід відмітити позитивний ефект гірудотерапії при варикозному розширенні вен.

При стомалгії п’явки прикладаються до язика, губ, піднебіння. Одночасно використовують до 3-х п’явок, які самостійно відпадають протягом 20-40 хв. Після процедури пацієнту доцільно прополоскати рот 3 % розчином перекису водню і утриматися від прийому їжі 2 години. Курс лікування – до 12 сеансів (перші шість проводяться щодня, наступні – через день). При потребі курс лікування можна повторити через 1,5-2 місяц.

Гірудотерапію можна застосовувати не тільки із вакуумною терапією, але із глинотерапією, фітотерапію, апітерапією, скипидарними ваннами і розвантажувально-дієтичною терапією й ін.

Хоча цей метод досить ефективний як і монотерапія. Використовуються як самі п’явки (гірудотерапія), так і ліки, отримані з п’явок (гірудофармакотерапія). До цих ліків відносяться препарати, які містять біологічно активні речовини, що продукуються п’явками.

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).