
Настої і відвари, які застосовують при болях в поперековій ділянці хребта, зокрема при дискогенній патології
Лопух
На 5 листків лопуха поставити протягом 1–2 хв гарячу каструлю з кип’яченою водою. Потім лопухи покласти ворсинчастою стороною, як компрес, на відповідну ділянку спини протягом 8 годин (на ніч). Такий рецепт також ефективний при артрозах, зокрема колінних суглобів.
Подрібнені корені лопуха (20 г) залити склянкою окропу; кип’ятити на слабкому вогні 20 хв, настояти 30 хв, процідити. Приймати по 1 ст. ложці 3 р. в день після їди протягом 1місяця.
Настій із плодів кінського каштана.
У листопаді збирають плоди кінського каштана, висушують, роздрібнюють у кавомолці. Приготування настою: 20 г плодів на 400 мл спирту. Настоюють 2–3 дні.
Застосовують для компресів і розтирань як при дискогенній патології, так і при міжреберній невралгії, поліартриті, ревматизмі.
Також використовують плід каштана, розтираючи і змішуючи його з камфоровим маслом та свинячим здором. Цю суміш тонко намащують на шматок чорного хліба і прикладають до болючого місця.
Офіцінальною фармакологічною сировиною в Україні є листя і плоди каштану, в інших країнах Європи використовують також кору гілок, шкірку плодів і квітки рослини.
Настоянка квіток каштану має знеболюючі й протизапальні властивості, насіння – протизапальні, шкірка насіння – кровоспинний, протизапальний і знеболюючий ефект. Свіжий сік квіток призначають всередину при варикозному розширенні вен, тромбофлебіті. Сік квіток, на спирту, настоянку квіток або плодів рекомендують всередину і місцево при варикозному розширенні вен, у вигляді втирань – при артритах, ревматичних і подагричних болях.
Cвіжі пагони живокосту
10 днів настояти на горілці. Застосовують для натирань.
Відвар із бруньок берези
Наприкінці квітня в берези зрізують декілька гілок, що ще не розпустилися. Висушують у сухому темному місці. Коли гілочки висохнуть, зрізають з них бруньки.Зберігають їх у тканинних мішечках.Приготування відвару: 1 ст. ложку бруньок (з гіркою) заварюють 4 склянками крутого окропу. На малому вогні кип’ятять 30 хв. Настоюють. П’ють по склянці 3 рази в день.
Настій з коренів щавлю
Свіжих подрібнених коренів щавлю (1 ст. ложку) залити 1,5 склянками води; кип’ятити 15 хвилин; настоювати 2 години, процідити. Приймати по 2 ст. ложки 3 р. в день до їжі.
Настій з адамового кореня
Беруть 2-3 середніх шматки адамового кореня, промивають, труть на великій тертці; укладають в літрову посудину (щільно), заливають спиртом, закривають. Настоювати 10 днів.
Застосовують для розтирань. Можна зробити компрес і покласти на нього електричну грілку.
Акація біла
Насипають квіти акації білої в 2-х літрову банку (не трамбувати), залити спиртом, щільно закрити банку кришкою і поставити в темне місце на 15 днів. Змащувати настоєм і розтирати больові місця.
Акація жовта
Жовту акацію (листя і квіти) дрібно нарізати і у свіжому вигляді засипати у банку (більше як половину), залити спиртом, настояти до 10 днів; натирати болючі місця.
Ефективно розтирати болючі місця настоянкою квітів білої акації. Свіжі, тільки-но зібрані суцвіття заливають міцною горілкою так, щоб вони були покриті рідиною, ставлять у темне місце на 3 тижні. Проціджують, віджимаючи залишок, зберігають у темному місці. До акації можна додати свіжі суцвіття бузку звичайного – метод приготування такий же.
Мухомор
Засипають шапками мухомора половину літрової банки, залити горілкою, поставити в темне місце на 15 днів. Натирати настоєм болюче місце на ніч. Після натирання обгорнути поперекову ділянку теплою хусткою.
Кропива
аливають 200 г листя трави 0,5 л холодної води; 1-у добу тримати на відкритому місці, потім тиждень – у темному місці; процідити. Приймають по 1 ст. ложці 3 р. в день після їжі.
Смородина
Сухих чи подрібнених листків 3 ст. ложки засипати в термос; залити 0,5 л окропу; настояти 1 годину, процідити. Пити по 0,5 склянки 4 р. в день за 30 хв до їжі.
Пирій
Кореневища заливають 100 г 1 л води, упарити до 50 % об’єму. Пити по 2 ст. ложки 4-5 разів у день.
Пшениця
Готують кашу на молоці з подрібнених добових паростків на меду. Їсти вранці натщесерце.
Морква посівна (коренеплоди)
Їсти в будь-якому виді і кількості.
Сінні мішечки
Лляний мішечок розміром 40×20 см наповнюють свіжим сіном на ¾ його обсягу; 10 хв кип’ятять. Віджимають, трохи остуджують. Прикладають до поперекової ділянки; зверху обв’язують простирадлом, поверх нього вовняною хусткою.
Застосовують як при дискогенній патології, так і при суглобових болях, при ревматизмі.
Компрес з тертою редькою або хроном
Ефективніший метод: чорну редьку середніх розмірів натирають на тертушці. Увечері хворого кладуть на живіт. Укладають редьку двома смужками паравертебрально, шириною близько 3 см. Накривають полотном, зверху притискають ковдрою та подушками. Через кожні 5 хв необхідно перевіряти стан шкіри, оскільки у деяких пацієнтів чутливість шкіри значно знижена. При достатньо вираженій гіперемії шкіри редьку зняти. Це зручно робити вологою теплою ганчіркою, змітаючи редьку на совок. Зразу у гіперемовану ділянку втирають сік половинки лимону. Втирання лимонного соку має на меті відновлення мікроциркуляції внаслідок розчинення мікротромбів в капілярах, що живлять хребет.
Тримати редьку на шкірі 5-20 хв, і навіть більше, залежно від гіперемії. Наступну процедуру можна застосовувати через 2-4 дні, після того, як на шкірі зникне гіперемія від попередньої, щоб не допустити опіків. При хронічних процесах проводять 10 сеансів.
- Паралельно з вищеописаною процедурою можна вживати по 1 лимону щодня, краще з медом, протягом місяця. Також можна пити розведений сік лимона невеликими порціями, але це менш ефективно. Утворений в організмі цитрат натрію має властивості антикоагулянта, а також утворює в організмі лужну реакцію, зменшує ацидоз, дозволяє вивести кислі токсини у вигляді цитратних солей. Втирання лимонного соку має на меті те саме: розчинити мікротромби в капілярах, що живлять хребет, та відновити мікроциркуляцію.
- Крім наведених рецептів застосовують відвари з листя богульника болотного, квіток глоду, трави вероніки лікарської, кори верби пурпурної, кори осики, кори і коренів барбарису звичайного, настої петрушки, селери.
Протирецидивне лікування проводять після загострення 2 рази на рік, потім 1-2 рази протягом 2 років.