Загальні положення

Фітотерапія є практично ровесницею людства. Вона спочатку використовувалася емпірично на всій населеній території планети ще з доісторичних часів, тому саме цей метод лікування присутній в якості одного з основних у всіх традиційних медичних системах світу.

Єгиптяни для лікування травами різних захворювань зібрали більше 900 рецептів. Майже 3 тисячі років відомому китайському травникові «Папірус Ебера» (VI ст. до н.е.). Близько 300 ліків рослинного походження описав у своїх працях Гіппократ. Рецептами рослинних ліків римського лікаря Галена користуються медики дотепер; фармацевтичні підприємства, використовуючи рослинну сировину, називають її «галенофармацевтичною». 

У світі для лікування використовується близько 23000 видів рослин, що становить близько 7 % світової флори.

Кількість лікарських рослин, офіційно введених в медицину, значно менша. У Державній фармакопеї X видання (1968 р.) числиться лише 65, наказом № 175 (від 25.02.82 р.) Міністерства охорони здоров’я СРСР до використання в медицині допущено 74 види лікарських рослин. Всього ж на фармацевтичних заводах офіційно переробляються більше 200 лікарських рослин. 

Протягом багатьох років відбуваються складні процеси переоцінки способів лікування. Рівень сучасного розвитку медицини й інших фундаментальних наук дозволив зрозуміти фізико-хімічні особливості різних лікарських рослин. 

Кожен народ має свою фітотерапію, накопичену багатовіковим досвідом, зі своєю історією, своїми особливостями, своїми виробленими століттями методами лікування і численними рослинними рецептами. Можна іронізувати над «дилетантськими» порадами сільських бабусь, але грамотне використання досвіду народної медицини традиційною лікарською практикою ніколи не відкидалося.