Самомасаж

 

Хворих слід навчати прийомам самомасажу. Позитивними сторонами самомасажу є можливість самому регулювати його інтенсивність, силу і час проведення. Правила самомасажу ті ж, що і для інших видів масажу. Його не варто проводити після сильної втоми, тому що самомасаж пов’язаний з напругою. 

Для самомасажу характерне певне положення тіла. Самомасаж нижніх кінцівок проводять у вихідному положенні сидячи на ослоні, низькому стільці або на підлозі, інколи рекомендується при цьому злегка нахилити тулуб або голову убік (для кращого розслаблення м’язів). 

Одна вимога є обов’язковою: м’язи, які масажують, повинні бути цілком розслаблені.

При підготовчому самомасажі окремі прийоми проводять із зусиллям, повторюючи до 20 разів. При цьому виді самомасажу не доцільні сильні (ударні) прийоми і рухи. При виконанні самомасажу необхідно масажні рухи робити по ходу лімфатичних судин. Лімфатичні вузли не масажують.

Послідовність прийомів проведення самомасажу: погладжування-розтирання-розминання-вібрація (струшування). У процедуру вводять різні прийоми і фізичні вправи для суглобів.

Самомасаж може бути локальним (частковим) і загальним. Тривалість самомасажу – 5–20 хв залежно від поставленої цілі. 

Самомасаж при вертеброгенних попереково-крижових синдромах – люмбалгії, люмбоішіалгії, нейродистрофічних синдромах

1. Самомасаж поперекової ділянки, таза.

Самомасаж поперекової ділянки і таза проводиться з урахуванням больового синдрому, ступеня залучення в патологічний процес різних м’язевих груп, фасцій, зв’язок, суглобів. Застосовуються методи, що включають як основу класичний масаж у поєднанні з рефлекторно-сегментарним, сполучнотканинним, точковим і періостальним.

Масаж починається паравертебрально – рухи від крижа до грудного відділу хребта в положенні сидячи. Погладжування чергується з розтиранням кінчиками пальців, краєм ІІ пальця, розминанням у поздовжньому і поперечному напрямках коротким штрихуванням. Погладжування і розтирання нижнього краю грудної клітки від хребта до боків, довге штрихування в тому ж напрямку. Далі проводиться точковий і періостальний масаж кінцевими фалангами І і ІІІ пальців із впливом на больові міжостисті, паравертебральні точки, точки в області крижа, клубової і сідничної кістки, великого вертела, симфізу лонної кістки, тригерні м’язеві точки. Масаж таза здійснюється погладжуванням, розтиранням, вібрацією, струшуванням і штрихуванням від середини крижа до попереку і до куприка, потім назовні від S₁ по гребенях клубової кістки.

2. Самомасаж сідничних м’язів – кругові погладжування від гребенів клубових кісток до сідничних складок в обох напрямках, застосовуються розтирання, розминання, вібрація, рублення, штрикання до центра сідниць. Точковий масаж у проекції виходу сідничного нерва в центрі сідниці, на задній проекції стегна, на середині сідничної складки проводиться обережно без провокації болю.
3. Самомасаж задньої поверхні хворої ноги – легке погладжування у висхідному напрямку від підколінної ямки до сідничного горба, вібрація у вигляді пунктування великим пальцем больових точок по ходу сідничного нерва.

Самомасаж нижніх кінцівок при ішіалгії, нейродистрофічних синдромах, компресійно-ішемічних невропатіях. 

Масаж ніг проводиться за сегментарною методикою. Послідовно проробляються стегно, гомілка і стопа. Напрямок руху висхідний, від периферії до центру, по ходу лімфатичного і венозного відтоку. При масажі пацієнт сидить, закидає ногу на ногу або на підставку. Масаж проводиться двома руками, є можливість використовувати різні відомі прийоми.

Спочатку масажується передня поверхня стегна, проводиться глибоке площинне погладжування від коліна до пахової складки. У цьому ж напрямку виконуються поздовжнє і поперечне розминання чотириголового м’яза, пиляння, розтирання променевим краєм кисті, її основою, поштрикування, рублення. Бічна і внутрішня поверхні обробляються охоплюючим погладжуванням, розтиранням, валянням, струшуванням. На задній поверхні додатково застосовується граблеподібні погладжування, поштрикування, довге штрихування, струшування ІІ–V пальцями задніх м’язів стегна ритмічними коливаннями в передньо-задньому напрямку. Тиск на больові точки в області великого вертела, внутрішньої і зовнішньої кісточок стегнової кістки, тригерні точки в м’язах і точки по ходу нервів проводяться за показанням.

Колінний суглоб масажується круговими і охоплюючими погладжуваннями на передній поверхні, короткими штрихами до колінної чашечки, розтиранням пальцями і долонею тканин навколо неї. Щипцеподібні розтирання сухожилків м’язів, що прикріплюються біля суглобу, виконуються в напрямку до підколінної ямки.

На гомілці масаж починається з задньої поверхні охоплюючим погладжуванням від п’яти до підколінної ямки. Литковий м’яз обробляється поздовжнім і поперечним розминанням, розтиранням, поплескуванням, вібрацією, штрихуванням від центра литки в сторони.

Довгі штрихи наносяться в низхідному напрямку уздовж ахіллового сухожилку. М’язи передньої і бічної поверхні піддаються плоскістному погладжуванню, щипцеподібному розминанню і розтиранню, легким пунктуванням від пальців стопи до підколінної ямки. Точковий масаж на тригерні пункти в м’язах, активні больові точки в центрі литкового м’яза, в ахілловому сухожилку, в області гористості великогомілкової кістки, голівки малогомілкової кістки, медіальної і латеральної кісточок, міжкісткового і переднього країв великогомілкової кістки.

Масаж стопи і гомілковоступневого суглобу – від пальців до п’яткового горба. Спочатку погладжують тильну поверхню стопи від пальців до гомілковоступневого суглобу, потім цю область розтирають і штрихують кінчиками пальців. Підошва масажується охоплюючим погладжуванням, гребнеподібним розтиранням, щипцеподібним розминанням зовнішнього і внутрішнього країв стопи, штрихуванням їх і п’яти. В області гомілковоступневого суглобу використовуються кругові і поздовжні погладжування, штрихування навколо кісточок зверху вниз і вперед. Точкові впливи проводяться на плюсневі кістки, підошовний апоневроз, п’ятковий горб, зв’язки гомілковоступневого суглобу при розвитку в них дистрофічних змін.