Термінологія

Як правильно назвати цей вид маніпуляційного лікування: мануальна терапія (МТ), мануальна медицина, мануальна рефлексотерапія, остеопатія, хіропрактика чи навіть костоправство

На даний час в нашій країні найуживаніший термін «мануальна терапія» (лат. manus – рука). Але видатний чеський невропатолог і педагог, якого називають мануальним кумиром Європи, основоположник мануальної терапії професор Карл Левіт* в своєму відомому підручнику зауважував: «При детальному розгляді мануальна медицина має два завдання: вона виправляє порушену функцію суглобів і одночасно є, особливо в області хребта, найефективнішою формою рефлексотерапії, впливаючи на різні больові синдроми». Терміном «мануальна терапія» позначають напрямок медицини, тобто систему ручних впливів, спрямованих на лікування хвороб хребта, суглобів, кісток, м’язів, міжхребцевих дисків, внутрішніх органів.

* На матеріалі монографії К. Левіта у 1973 р. в Університетській старій клініці м. Казань були розпочаті кроки самостійного освоєння мануальної терапії. І лише в 1984 році К. Левіт підготував у Казані групу фахівців.

В МТ виділяють напрямки: остеопатичну та хіропрактичну школи. 

Методи остеопатичної школи – це опосередкована дія, найчастіше через довгий важіль кінцівки, на «проблемний» сегмент, а також натискання, розтягування, розминання, які впливають на м’язи, зв’язки, фасції та сполучну тканину. В основі лікування – налаштувати ввесь організм як єдиний біокінематичний (грец. kinema – рух) ланцюг, усуваючи м’язевий спазм й допомагаючи процесам самовідновлення.
Методи хіропрактичної школи – це імпульсні дії (лат. impulsus – поштовх, удар) з метою виправлення (корекції) «проблемного» сегменту хребта. В основі лікування – вправлення «підвивиху» хребців.