
Люмбалгія
Люмбалгія (лат. lumbus – поперек і грец. аlgos – біль) – це підгострий або поступово наростаючий біль в поперековій ділянці, обумовлений подразненням нервів. Біль посилюється поступово, протягом кількох днів, але може тривати й значно довше і бути досить затяжного характеру.
Провокуючі чинники: фізичне навантаження, тривале перебування в певному положенні, після невправного руху, переохолодження.
Люмбалгія характеризується помірним напруженням м’язів паравертебральної області, болючістю при пальпації в ділянці ураженого хребцево-рухового сегменту (ХРС), обмеженням нахилів тулуба, головним чином, уперед.
Люмбалгія зустрічається значно частіше люмбаго. Від 44 до 78 % пацієнтів мають в анамнезі повторні напади люмбалгії, до 35 % періодично втрачають працездатність внаслідок болю.
Якщо не прийняти міри, може бути 10 і більше загострень люмбалгії за 3–5 років, у проміжку між ними пацієнти відчувають дискомфорт і важкість у поперековій ділянці. Це призводить у виключній більшості до люмбоішіалгії або корінцевого синдрому.