Реберно-ключичний синдром

Реберно-ключичний синдром (синдром Фальконе-Відделя) виникає при стисненні судинно-нервового пучка (артерії, вени і плечового сплетення) в анатомічному звуженні між I ребром + драбинчастим м’язом позаду і всередині, ключицею + фіброзно зміненим підключичним м’язом спереду, верхнім краєм лопатки ззаду і збоку (простіше: між I ребром і ключицею). Крім змін підключичного м’яза можуть бути нейродистрофічні зміни в реберно-дзьобоподібній зв’язці, посттравматичні деформації І ребра і ключиці, скривлення шийно-грудного відділу хребта. 

Синдром відмічається у вертикальномуположенні при відведенні плеча, а точніше плечового пояса, назад і вниз, а також під час підйому руки. Власне, при підніманні руки або глибокому вдиху I ребро піднімається вверх, а ключиця зміщується назад, що призводить до стиснення судинно-нервового пучка в реберно-ключичному просторі.
При пальпації у підключичному м’язі знаходять больові точки, а при огляді – набряк кисті через хронічну венозну недостатність. До речі, набряк кінцівки, зокрема кисті, вказує, що судинна симптоматика переважає над неврологічною.

Виявити синдром можна, коли пацієнтові запропонувати прийняти військову поставу (на зразок «шикуйсь!») і максимально вдихнути: з’являються біль і парестезії у передпліччі та кисті (ульнарний край), ослаблюється або зникає пульс. 

Синдром може виникнути під час носіння важкого наплічника, ранця, заплічного мішка чи сумки.