
Радикулопатії (радикуліти)
Взагалі, до виходу у світ цієї ґрунтовної праці синдром грижі поперекового диска з ішіасом, незважаючи на чіткість клінічних ознак, неврологічних і патологоанатомічних даних, не знаходив повного розуміння.
Ознаки ушкодження корінців і відповідні симптоми є клінічними проявами протрузій або гриж дисків на фоні дегенеративно-дистрофічної патології хребта.
В анамнезі у більшості хворих – періодичні болі або простріли в шиї. Близько 30 % пацієнтів пов’язують появу гострих болів з незручним рухом або травмою шиї. Деякі автори вказують на те, що після 30 років кожна п’ята людина у світі страждає від болю в спині.
У рідкісних випадках причиною радикулопатій можуть бути пухлинна, запальна або інфекційна патологія.
Стосовно інфекційної патології, коротко розглянемо Дисцити – інфекційне запальне ураження міжхребцевих дисків.
Болі в спині поділяють за тривалістю на:
– гострі – до 4 тижнів;
– підгострі – до 12 тижнів;
– хронічні – понад 12 тижні.
Протікання радикулопатії
![]() |
![]() |
При шийній радикулопатії біль в ділянці шиї різкий, раптовий або наростаючий протягом кількох годин, який може підсилюватися при нахилі голови.
При грудній радикулопатії постійний або приступоподібний біль у грудному відділі хребта, а також подекуди у грудній клітині (мал. 1).
Радикулопатія грудного відділу зліва може супроводжуватися болями, що імітують напад стенокардії (мал. 2). Принагідно згадаємо про «міф лівої руки». Існує звичне уявлення, яке підтримують і лікарі, і пересічні громадяни, що дискомфорт у лівій руці, особливо коли воно поєднується із захворюваннями у грудній клітині, служить ознакою наявності у пацієнта ІХС. Багато вчених, зокрема Т. Харрісон, наголошують, що це міф, який не має ні теоретичної, ні клінічної основи. Подразнення одного з нервів грудного відділу хребта, який іннервує серце, може бути помилково прийняте за біль кардіогенного походження.
Мал. 1 |
При попереково-крижовій радикулопатії характерний гострий або частіше підгострий біль в попереку, що посилюється під час рухів, ходи, чханні, кашлю.
Мал. 2 |