Венозний варіант попереково-крижової мієлопатії

Венозний варіант попереково-крижової мієлопатії переважно розвивається на фоні комбінованого стенозу поперекового хребетного каналу. До хронічних корінцевих болів синдрому переміжної кульгавості приєднуються застійні болі, що підсилюються вночі, у положенні лежачи, а також після проведення теплових процедур, введення судинних препаратів, що ускладнюють венозний відтік (нікотинової кислоти, папаверину, нітрогліцерину), після прийому алкоголю. 

Переважно спостерігається в людей, що страждають хронічною венозною недостатністю в нижніх кінцівках з варикозним розширенням вен, тромбофлебітом поверхневих і глибоких вен ніг, гемороєм, з патологією в малому тазі (пухлини матки, придатків, простатит), з наслідками операцій на черевній порожнині.

На відміну від артеріальної недостатності, венозна має свої особливості. Слабкість у кінцівках розвивається поступово, у зв’язку з чим хворий не може точно вказати час початку захворювання. Під час розвитку парезу тривалий час утримується больовий синдром. 

Пацієнтів турбують протяжні, пекучі, розлиті болі в попереку і крижу, скутість зранку.

Больовий синдром зменшується після розминки, легких вправ.

З часом наростає парез ніг, з’яв-ляються негрубі тазові порушення, тобто каудогенна переміжна кульгавість перекривається поступово симптомами ушкодження спинного мозку. Спостерігаються дифузна слабкість, гіпотрофія м’язів ніг, частіше з перевагою в проксимальних відділах. Типове зниження глибокої чутливості із симптомами сенситивної атаксії. Тазові розлади, як правило, виражені помірно.

Варто окремо зупинитися на атаксії – розладі стояння, ходи, ритму та координації рухів і, звичайно, рівноваги. Виникає під час порушення функції мозочку, базальних ядер, кори головного мозку через дисбаланс між зоровим, м’язево-суглобовим відчуттям (пропріоцептивним) і вестибулярним аналізатором. 

Обстеження. Пацієнт із закритими очима і витягнутими вперед руками сидить на стільці, притулившись до спинки. Кінчики пальців пацієнта ухиляються у бік ушкодження. Коли є присутня шийна вертеброгенна патологія то, змінюючи положення голови пацієнта, можна пожвавити або ослабити відхилення рук.