Невропатія сідничного нерва
 |
|
Невропатія сідничного нерва
Сіднична невропатія (синдром грушоподібного м’яза, підгрушоподібна-сіднична невропататія) обумовлена компресією нерва і нижньої сідничної артерій грушоподібним м’язом і крижово-остистою зв’язкою. Вертеброгенний дефанс грушоподібного м’яза може позначитися і на стані сідничного нерва. Сідничний нерв (L2–S2) і нижня сіднична артерія, що кровопостачає його, можуть бути стиснені між грушоподібним м’язом і крижово-остистою зв’язкою.
На синдром грушоподібного м’яза (сідничну невропатію) слід завжди зауважувати при дискогенній патології, в зв’язку з тим, що розвивається псевдокорінцевий біль.
При синдромі грушоподібного м’яза в 24 % уражається малогомілкова порція сідничного нерва, яка частіше ушкоджується, і гірше відновлюється.
Позитивний симптом Бонне – посилення больового синдрому в положенні лежачи на животі при приведенні зігнутої в колінному суглобі ноги (внаслідок розтягнення грушоподібного м’яза). Відзначається локальна болючість при глибокій пальпації по центру сідниці з відтворенням оніміння, парестезії в гомілці, стопи і сідниці в зоні іннервації сідничного нерва. Біль підсилюється при ході, у положенні нога на ногу, позначається зміна погоди, хвилювання.
М’язеві гіпотрофії частіше обмежені передньою велико- і малогомілковою групою.
Знижений ахілловий рефлекс
Вегетативно-судинні порушення збільшуються ішемією самого стовбура сідничного нерва через спазм нижньостегнової артерії, що супроводжується картиною переміжної кульгавості сідничного нерва. При цьому виникає рефлекторний спазм судин ноги зі зблідненням і мерзлякуватістю її при ході, крім посилення парестезії і болів у гомілці. Тепло й розтирання сідниці полегшують біль. Блокада грушоподібного м’яза новокаїном знімає або значно полегшує симптоми.
Інколи внутрішньом’язеві ін’єкції можуть уражати сідничний нерв не тільки безпосередньо, але і вторинно – за рахунок виникаючих тонічних і дистрофічних змін у грушоподібному м’язі. Клінічна картина високої травматичної невропатії (особливо постін’єкційної) сідничного нерва досить характерна: хворі відчувають болісні каузалгії, пекучі болі в стопі і гомілці, що підсилюються при впливі тепла, при опусканні ніг на підлогу, позбавляють пацієнтів сну. Набрякла стопа, шкіра потоншена, блискуча, гіперемована, гаряча на дотик; спостерігаються гіпергідроз, гіпотріхоз, ламкість нігтів. Можуть з’являтися ділянки виразок на шкірі стоп, а також може розвиватися контрактура в гомілковоступневому суглобі, парез стопи.
Стиснення сідничного нерва під час тривалого сидіння на твердій поверхні лавки, на стільчику або при їзді на коні, велосипеді з незручним сідлом призводить до наступаючого парезу стопи з вираженими неприємними парестезіями й онімінням в області гомілки і стопи.
Рідше хронічна компресія сідничного нерва спостерігається у верхній 1/3 або на 1/2 стегна в міофасціальномуканалі під довгою голівкою двоголового м’яза. Рецидивуючі болі в стегні, нозі, не грубі рухові порушення, наявність нейродистрофії в підколінних м’язах, тригерної точки в біцепсі стегна дають можливість діагностувати цей тунельний синдром.
Крім вертеброгенних м’язево-тонічних і дистрофічних змін у двоголовому м’язі може розвитися осифікуючий міозит або прогресуючий міофіброз. Відомі випадки стиснення нерва на стегні доброякісними пухлинами (ліпомою, нейрофібромою).