
Невропатія язикоглоткового нерва
IX пара черепних нервів, синдром Сікара Це захворювання у 1920 р. описав французький лікар Ж. Сікар.
Виникає воно при патології в ділянці мостомозочкового кута (пухлини VIII пари ЧМН, слухової порції), пухлини глотки, пухлини або остеофіти в ділянці яремного отвору, тонзиліти, патологічні зміни корінця, лімфаденопатії, аневризми, переломи основи черепа.
Невропатію язикоглоткового нерва в ізольованому вигляді діагностують нечасто. Зустрічається вона майже в 100 разів рідше, ніж невралгія трійчастого нерва.
Пацієнти скаржаться на зниження смаку, мова на зразок «каші в роті» (дизартрія), порушення ковтання, попирхування.
Характерні гострі, короткочасні болі в глотці, корені язика, піднебінні, мигдалинах, розлади слиновиділення.
Вони провокуються сміхом, кашлем. Пацієнти намагаються ковтати «на одну сторону», їдять тільки рідку теплу їжу.
Невралгія цього нерва «мовчазна»: приголомшені жахливим болем, хворі завмирають під час нападу, і рідко роблять які-небудь рухи, наприклад, прикладають руку до підборіддя (жест-антагоніст).
У період загострення пацієнт виглядає досить характерно, запідозрити невралгію можна лише при одному погляді на нього: на обличчі маска страждання, страху і навіть жаху перед можливим нападом. На питання хворі відповідають односкладово, майже не відкриваючи рота, тому що найменший рух лицевих м’язів може викликати напад.
Зустрічаються часто судоми лицевих м’язів – так званий больовий тік.
Така пароксизмальна невралгія може бути тунельного походження, адже в основі лежить стиснення корінця язикоглоткового (може бути й трійчастого) нерва патологічно звитими артеріями, рідше – венами, пухлинами.
Для невропатії язикоглоткового нерва характерні 2 синдроми.
Бульбарний синдром (уражаються IX, X, XII пари ЧМН) проявляється порушенням ковтання, закиданням їжі в ніс, відсутністю рухів язичка і м’якого піднебіння, дизартрія.
Синдром Авелліса проявляється паралічем м’якого піднебіння і голосових зв’язок (задіяні IX, X пари ЧМН), нерідко атрофічними змінами мови (XII пара ЧМН) на стороні вогнища ураження, на протилежній стороні – спастична геміплегія, геміанестезія (терманестезія, аналгезія).