Реберно-грудинний синдром

(синдром передньої грудної стінки)

 При цьому синдромі спостерігається біль в грудному відділі хребта, грудині, печіння в ділянці серця, порушення дихання. Подібні симптоми нагадують стенокардію, але на ЕКГ органічних змін зі сторони серця немає, хоч може спостерігатися аритмія та зміни ЧСС, що пов’язано з порушеннями симпатичної іннервації серця.

Пацієнти скаржаться на тупі, ниючі, розпираючі болі в ділянці серця та за грудиною, що тривають від декількох хвилин до декількох годин і навіть діб. Також часто наявні болі в спині, міжлопатковій області (95 %), можуть іррадіювати в область плечового пояса зліва і в ліву руку (65 %). Болі супроводжуються неприємними відчуттями в грудному відділі хребта, відчуттям тяжкості і скутості в усій грудній клітці (85 %).

Також може спостерігатися так звана мальформація стенокардитичних нападів на фоні комбінованих тораковісцералгій.

Може бути помилково виставлений діагноз стенокардія (грудна жаба) або плеврит через дистрофічні зміни і болючість клубово-реберного м’яза спини (мал.  – клубово-реберний м’яз шиї), який починається поблизу кутів нижніх V–VI ребер і прикріплюється сухожилками до кутів верхніх V–VII ребер.

 

Взагалі, під поняттям біль у грудній клітині мають на увазі біль в області серця (кардіалгія).

Варто детально описати вертеброкардіальний синдром. Наявність цього синдрому базується на уявленнях про вертеброгенні вісцеральні синдроми, а його діагностика основана на наявності таких критеріїв:

• нехарактерна для ІХС клінічна картина больового синдрому;

• наявність місцевих вегетативних порушень;

• розвиток кардіалгій одночасно або невдовзі після виникнення неврологічних проявів остеохондрозу;

• чіткий зв’язок загострень та ремісій кардіалгічного синдрому з протіканням остеохондрозу хребта і його неврологічних проявів;

• часті напади і посилення больового синдрому при дії провокуючих чинників, характерних для остеохондрозу хребта;

• наявність радикулярної симптоматики або інших ознак залучення шийно-грудного відділу хребта;

• типові для остеохондрозу рентгенологічні зміни шийно-грудного відділу хребта;

• відсутність характерних для ІХС патологічних змін на ЕКГ;

• значне клінічне покращення при призначенні заходів, спрямованих на лікування остеохондрозу хребта;

• відсутність лікувального ефекту від терапії з приводу стенокардії.

Наявність у пацієнта 2–3 з цих класифікаційних ознак дозволяє припустити вертеброгенний характер кардіалгій. При виявленні 5 ознак і більше зв’язок болів в області серця з ураженням хребта можна вважати доведеним.

Патогенез вертебрально-кардіального синдрому (ВКС), в основі якого два патофізіологічні механізми: компресійний і рефлекторний.

На шийному рівні при ВКС значення мають блокади унковертебральних зчленувань, на грудному рівні – реберно-хребцевих суглобів. Больовий синдром при різних клінічних проявах остеохондрозу хребта є головним критерієм при визначенні тяжкості стану і трудового прогнозу, виборі лікувальних заходів, проведенні експертної оцінки.

Окрім того, можливий холецисто-кардіальний синдром (синдром Боткіна), де при подібних симптомах відмічаються ознаки ішемії на ЕКГ (поява атріовентрикулярної блокади І ст. і зміни кінцевої частини ЕКГ) через рефлекторний вагусний зв’язок між серцем і жовчовивідною системою. Названий   синдром   спостерігається у пацієнтів із холециститом. Вперше його описав С.П. Боткін, який сам страждав на жовчнокам’яну хворобу. У пацієнтів також може бути передсердна екстрасистолія, яка проходить після холецистектомії.

Відмічається й тромбоз підшкірних вен передньої грудної стінки – тромбоемболічний синдром.