Цервікалгія

Цервiкалгія (лат. cervix – шия, гр. algos – біль) – хронічний колючий або тупий рецидивуючий помірний біль у шийному відділі хребта.

Біль часто іррадіює в потиличну ділянку і надпліччя, посилюється при русі головою. Характерний розвиток м’язево-тонічного синдрому. Цервікалгія частіше обумовлена остеохондрозом С_IV-С_V і С_V-С_VI хребців.

Факторами ризику цервiкалгій є тривале перебування шиї в стані згинання, наприклад, робота за комп’ютером з опущеною головою, тривале психоемоційне напруження (робота в офісі), куріння, в анамнезі травми шиї/плеча (IASP, 2010). Також біль часто виникає й посилюється при рухах у шиї, після фізичної напруги, після повороту голови, зранку, після сну в незручному положенні, на високій подушці, після переохолодження, грипу, кашлі, чханні, сміху. Фактори хронізації цервікалгій: вік старше 40 років, повторний епізод цервікалгій, люмбалгія в анамнезі, заняття велоспортом, підвищена тривожність, зниження якості життя, несприятливий коморбідний фон, тобто наявність додаткової клінічної картини.

Часто відмічається хрускіт при рухах і дискомфорт у шийному відділі. Взагалі, цервiкалгія є наслідком нейродистрофічних змін у м’язах і зв’язках шиї та плечового пояса, тому спостерігається помірна тонічна напруга спазмованих м’язів шиї та плечового пояса, вийної зв’язки. Крім того, рефлекторні зміни в плечовій області часто виникають власне при блокадах верхньошийних хребців. Варто пам’ятати, що в результаті спазму м’язів скальпа цервiкалгія в поєднанні з головним болем, з іррадіацією болю в потилицю, чоло, очні яблука, з відчуттям «надітого на голову ковпака чи обруча» характерна для пацієнтів з неврозами.

При глибокій пальпації з’являється болючість паравертебральних точок на боці ураження, рідше – остистих відростків хребців. Тривалість загострення – від кількох днів до кількох місяців.

Рефлекторний біль у шиї не слід плутати з корінцевим шийним болем.