Плечо-лопатковий периартроз

Плечо-лопатковий периартроз

35

Зразу відмітимо, що навіть американські фахівці стверджують: ця патологія – це виклик клінічним навичкам будь-якого лікаря.Описано понад 30 синонімів плечолопаткового периартрозу.

Основними елементами синонімів є етіологія, патогенез і клінічні особливості цієї патології. Також в зарубіжній літературі, особливо по мірі того, як стає зрозумілим узагальнюючий характер діагнозу, плечолопаткового периартрозу, з’являються інші визначення: «болюче плече», «плече п’ятидесятирічних», «шийно-плечовий синдром» – маючи на увазі біль у шийно-плечолопатковій ділянці за відсутності корінцевої симптоматики.

При периартрозі виникає дисфункція плечового суглоба з обмеженням згинання, відведення, внутрішньої та зовнішньої ротацій до половини нормального об’єму рухі.

Причини розвитку хвороби різноманітні, як і різноманітність термінів-синонімів – перенавантаження, хронічні мікротравми плечового суглоба, вертеброгенна патологія шийного відділу хребта, зокрема внаслідок ураження С5, С6 нервів, вікова дегенерація тканин, артрит ключично-акроміального зчленування. Також периартроз може бути вторинного походження, як синдром пошкодження інших органів або систем організму. Власне діагноз «плечолопатковий периартроз» виставляємо після виключення інших захворювань, насамперед шийної радикулопатії і розриву ротаторної манжетки плечового суглоба.      

Якщо в анамнезі є травма і в пацієнта спостерігається слабкість м’язів-обертачів плечового суглоба, показані методи візуалізації для оцінки цілісності ротаторної манжетки, насамперед УЗД.

Тривале перебування у вимушеному робочому положенні призводить до проявів гіподинамії відповідних рухових сегментів і слабкості капсульно-зв’язкового апарату, фіксуючого цей сегмент, що, своєю чергою, призводить до перевантажень капсульно-суглобового комплексу і знову ж таки мікротравматизації періартикулярних і паракапсулярних тканин. Виникаючі дегенеративні зміни виражаються хронічними в’ялопротікаючими або гострими больовими проявами.

Досить часто при плечолопатковому синдромі в процесі задіяні піддельтоподібна, підакроміальна і піддзьобоподібна сумки. В цьому просторі проходять сухожилки двох головок біцепса і ротаторного манжета, які представлені чотирма м’язами (надостним, підостним, підлопатковим і малим круглим). В піддельтоподібному просторі проходять підкрильцевий нерв, гілки надлопаткового нерва, задня огинаюча артерія, яка анастомозує з передньою і глибокою артеріями.  

Хвороба розвивається протягом декількох днів або тижнів, досить рідко – гостро. Біль виникає в плечовому суглобі, плечі, надпліччі, шиї, лопатці (верхній частині), підсилюється при рухах плечового суглоба, голови, шиї або руки, часто наростає вночі. Практично всі хворі скаржаться на спонтанні або спровоковані болі в плечовому поясі, до 30 % випадків болі можуть підсилюватися хвилеподібно і досягають високої інтенсивності вночі. Досить гострий біль відмічається при відведенні плеча та під час внутрішньої ротації.

Біль найбільш виражений у передній або середній дельтоподібній ділянці, посилюється при рухах руки. Як правило, найбільш обмежена зовнішня ротація.
Якщо біль посилюється при кашлі (ознака «кашльового поштовху»), чханні, то це може свідчити про компресію нерва С5, а в області міжхребцевого каналу і його подразнення – найчастіше грижу диска С4–5
Плечолопатковий периартроз може протікати кілька місяців і значно довше.

Об’єктивні методи обстеження виявляють розлади у руховій, чутливій, рефлекторній і вегетативній сферах, зокрема м’язева сила кисті різного ступеня зниження на стороні ураження, гіпотрофія м’язів плечового пояса.

Часто пацієнти не можуть знайти свого лікаря в поліклініці: сімейний лікар направляє до ортопеда, який направляє його до невропатолога. Ортопеди зосереджують свою увагу на тугорухомому суглобі, а не на нервовому сплетенні. Однак цю патологію успішно лікують мануальні терапевти.

Синдром переднього драбинчастого м’яза

Синдром переднього драбинчастого м’яза

 97 o

Синдром переднього драбинчастого м’яза (скаленус-синдром, синдром Нафцігера) виникає в результаті зміненого переднього драбинчастого м’яза.

В англомовній літературі поширена назва цих синдромів – синдром верхньої апертури грудної клітини.

Названі синдроми часто спостерігаються у жінок середнього віку з довгою шиєю, похилими вузькими плечима на тлі вертеброгенної патології в нижньошийному або верхньогрудному відділах хребта. Власне, ці синдроми зустрічаються в 4 рази частіше у жінок, можливо, через значно слабший м’язевий апарат.

При огляді надключичної області спостерігається припухлість: 

– твердого характеру при шийному ребрі; 

– м’якого характеру при псевдопухлині Ковтуновича через набряк, лімфостаз; 

– пульсуючого характеру при аневризмі підключичної артерії. 

 98 o

Мал. 1

Відповідно, відмічаються тупі болі в надключичній області, по передпліччю (внутрішній край), у 4–5 пальцях кисті. При натисненні на цю область в ділянці напруженого переднього драбинчастого м’яза біль в руці посилюється, виникають парестезії.

Також може спостерігатися збліднення, мерзлякуватість цих та інших пальців руки, слабкість кисті. Ці симптоми посилюються при повороті голови в здорову сторону, відведенні руки, після фізичного навантаження, при глибокому вдиху, у нічний час. А при повороті та нахилі голови в здорову сторону падає артеріальний тиск або зникає пульс на стороні патології.

Як правило, синдром переднього драбинчастого м’яза виникає при напруженні у міждрабинчастому проміжку внаслідок тривалого навантаження (праця з піднятими догори руками, носіння важких предметів у руці, тривале носіння наплічника), а також при спондилоартрозі шийного відділу хребта, при туберкульозі верхівки легень.

Ушкодження нижнього первинного пучка плечового сплетення може викликати синдром Рейно в результаті тривалої травматизація підключичної артерії. 

Ушкодження внутрішнього вторинного пучка відбувається у досить обмеженому реберно-ключичному просторі (мал. 1). Від рівня компресії в даному просторі судинно-нервового пучка залежить розвиток різних нейроваскулярних синдромів.

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).