Венозний варіант попереково-крижової мієлопатії

Венозний варіант попереково-крижової мієлопатії

91Венозний варіант попереково-крижової мієлопатії переважно розвивається на фоні комбінованого стенозу поперекового хребетного каналу. До хронічних корінцевих болів синдрому переміжної кульгавості приєднуються застійні болі, що підсилюються вночі, у положенні лежачи, а також після проведення теплових процедур, введення судинних препаратів, що ускладнюють венозний відтік (нікотинової кислоти, папаверину, нітрогліцерину), після прийому алкоголю. 

Переважно спостерігається в людей, що страждають хронічною венозною недостатністю в нижніх кінцівках з варикозним розширенням вен, тромбофлебітом поверхневих і глибоких вен ніг, гемороєм, з патологією в малому тазі (пухлини матки, придатків, простатит), з наслідками операцій на черевній порожнині.

На відміну від артеріальної недостатності, венозна має свої особливості. Слабкість у кінцівках розвивається поступово, у зв’язку з чим хворий не може точно вказати час початку захворювання. Під час розвитку парезу тривалий час утримується больовий синдром. 

Пацієнтів турбують протяжні, пекучі, розлиті болі в попереку і крижу, скутість зранку.

Больовий синдром зменшується після розминки, легких вправ.

З часом наростає парез ніг, з’яв-ляються негрубі тазові порушення, тобто каудогенна переміжна кульгавість перекривається поступово симптомами ушкодження спинного мозку. Спостерігаються дифузна слабкість, гіпотрофія м’язів ніг, частіше з перевагою в проксимальних відділах. Типове зниження глибокої чутливості із симптомами сенситивної атаксії. Тазові розлади, як правило, виражені помірно.

Варто окремо зупинитися на атаксії – розладі стояння, ходи, ритму та координації рухів і, звичайно, рівноваги. Виникає під час порушення функції мозочку, базальних ядер, кори головного мозку через дисбаланс між зоровим, м’язево-суглобовим відчуттям (пропріоцептивним) і вестибулярним аналізатором. 

Обстеження. Пацієнт із закритими очима і витягнутими вперед руками сидить на стільці, притулившись до спинки. Кінчики пальців пацієнта ухиляються у бік ушкодження. Коли є присутня шийна вертеброгенна патологія то, змінюючи положення голови пацієнта, можна пожвавити або ослабити відхилення рук.

Невропатія сідничного нерва

Невропатія сідничного нерва

40 

24


 

Невропатія сідничного нерва

Сіднична невропатія (синдром грушоподібного м’яза, підгрушоподібна-сіднична невропататія) обумовлена компресією нерва і нижньої сідничної артерій грушоподібним м’язом і крижово-остистою зв’язкою. Вертеброгенний дефанс грушоподібного м’яза може позначитися і на стані сідничного нерва. Сідничний нерв (L2–S2) і нижня сіднична артерія, що кровопостачає його, можуть бути стиснені між грушоподібним м’язом і крижово-остистою зв’язкою. 

На синдром грушоподібного м’яза (сідничну невропатію) слід завжди зауважувати при дискогенній патології, в зв’язку з тим, що розвивається псевдокорінцевий біль. 

При синдромі грушоподібного м’яза в 24 % уражається малогомілкова порція сідничного нерва, яка частіше ушкоджується, і гірше відновлюється.

Позитивний симптом Бонне – посилення больового синдрому в положенні лежачи на животі при приведенні зігнутої в колінному суглобі ноги (внаслідок розтягнення грушоподібного м’яза). Відзначається локальна болючість при глибокій пальпації по центру сідниці з відтворенням оніміння, парестезії в гомілці, стопи і сідниці в зоні іннервації сідничного нерва. Біль підсилюється при ході, у положенні нога на ногу, позначається зміна погоди, хвилювання. 

М’язеві гіпотрофії частіше обмежені передньою велико- і малогомілковою групою.

Знижений ахілловий рефлекс

Вегетативно-судинні порушення збільшуються ішемією самого стовбура сідничного нерва через спазм нижньостегнової артерії, що супроводжується картиною переміжної кульгавості сідничного нерва. При цьому виникає рефлекторний спазм судин ноги зі зблідненням і мерзлякуватістю її при ході, крім посилення парестезії і болів у гомілці. Тепло й розтирання сідниці полегшують біль. Блокада грушоподібного м’яза новокаїном знімає або значно полегшує симптоми.

Інколи внутрішньом’язеві ін’єкції можуть уражати сідничний нерв не тільки безпосередньо, але і вторинно – за рахунок виникаючих тонічних і дистрофічних змін у грушоподібному м’язі. Клінічна картина високої травматичної невропатії (особливо постін’єкційної) сідничного нерва досить характерна: хворі відчувають болісні каузалгії, пекучі болі в стопі і гомілці, що підсилюються при впливі тепла, при опусканні ніг на підлогу, позбавляють пацієнтів сну. Набрякла стопа, шкіра потоншена, блискуча, гіперемована, гаряча на дотик; спостерігаються гіпергідроз, гіпотріхоз, ламкість нігтів. Можуть з’являтися ділянки виразок на шкірі стоп, а також може розвиватися контрактура в гомілковоступневому суглобі, парез стопи.
Стиснення сідничного нерва під час тривалого сидіння на твердій поверхні лавки, на стільчику або при їзді на коні, велосипеді з незручним сідлом призводить до наступаючого парезу стопи з вираженими неприємними парестезіями й онімінням в області гомілки і стопи.

Рідше хронічна компресія сідничного нерва спостерігається у верхній 1/3 або на 1/2 стегна в міофасціальномуканалі під довгою голівкою двоголового м’яза. Рецидивуючі болі в стегні, нозі, не грубі рухові порушення, наявність нейродистрофії в підколінних м’язах, тригерної точки в біцепсі стегна дають можливість діагностувати цей тунельний синдром. 

Крім вертеброгенних м’язево-тонічних і дистрофічних змін у двоголовому м’язі може розвитися осифікуючий міозит або прогресуючий міофіброз. Відомі випадки стиснення нерва на стегні доброякісними пухлинами (ліпомою, нейрофібромою).

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).