Нетрадиційна медицина

Нетрадиційна медицина

Медицина є мистецтвом наслідувати цілющий вплив природи

Гіппократ
Якщо скласти реєстр сучасних хвороб, досягнення народної медицини стануть очевидними 
А. Пастернак

Нетрадиційна (народна) медицина – це досвід багатьох поколінь цілителів, знання в області медичної допомоги, джерело різноманітних методів лікування, набутих з природних ресурсів, з предметів побуту. 

Існують країни, у котрих нетрадиційну медицину називають традиційною, на нашу думку, це логічно. Чимало з того, що протягом століть допомагало багатьом поколінням страждальців сьогодні, на жаль, уже втрачено. Сучасна медицина починає знову повертатися до вивчення частково втрачених методів нетрадиційної терапії (чи правильніше – традиційної) і включає їх у сучасну терапевтичну концепцію. Тому методи лікування, якими раніше нехтували, сьогодні знову виявилися в центрі уваги, оскільки, всупереч всім думкам, продовжують приносити полегшення багатьом пацієнтам. 

На сьогодні вчені майже всіх країн світу прийшли до висновку: природні, натуральні методи і способи лікування в більшості випадків не тільки не поступаються за своєю ефективністю впливу на органи і тканини препаратам аптечного походження, але і в ряді показників перевершують їх. І до того ж, як правило, позбавлені серйозних побічних ефектів. 

Все частіше згадують і переосмислюють рецепти наших предків. Такий поворот до давніх народних традиційних методів лікування властивий не тільки для нашої країни: більше 20 % європейців і американців використовують у своєму лікуванні нетрадиційну медицину. 

Завдяки наявності у складі рослин та їхніх лікарських форм, а також у продуктах п’явки і бджільництва численних біологічно активних речовин – мікроелементів, вітамінів, ферментів, гормонів, амінокислот, антиоксидантів, біоенергізаторів, пробіотиків та інших активних чинників, вони здатні втручатися в тонкі механізми біохімічних та біофізичних процесів, активувати пригнічені ланки метаболічних процесів в організмі, корегувати зміни в обмінному механізмі адаптогенних, імунних і нейрогуморальних реакцій. 

Сучасна клінічна й амбулаторно-поліклінічна практика активно використовує різноманітні нетрадиційних методи лікування, в структурі яких найвиразніше проявляється своєрідним «ренесансом» емпіричного і наукового: траволікування (фітотерапія), лікування п’явками (гірудотерапія) та апілікування (терапії продуктами бджільництва).

У лікувальній практиці найбільший ефект досягається в тих випадках, коли зусилля офіційної і народної медицини поєднуються. Тобто в період загострення хвороби застосовуються засоби і методи традиційної медицини (основний курс лікування), а потім, на тривалий термін, підключаються методи нетрадиційної медицини. 

Якщо захворювання не супроводжується больовим синдромом, мотивація для звертання до лікаря за допомогою значно нижча. У зв’язку з цим саме лікування болю становить основну задачу лікаря. Незалежно від того, чи йде мова про лікаря, інструктора по лікувальній гімнастиці, мануального терапевта, спортивного тренера, психолога або «травника» – найбільшим авторитетом користується той, хто володіє методами швидкого й ефективного усунення болю. 

Дотепер більшість лікарів не орієнтована на такий підхід до лікування хворих: основне, відновне і профілактичне лікування проводиться медикаментозними препаратами. 

У нашій книзі не протиставляється народна медицина офіційній. Обидві відображають різні аспекти боротьби заради здоров’я людини. 

Основні позитивні властивості засобів фітотерапії, гірудотерапії та апітерапії (Щуліпенко І.М., Гиріна О.М., 2008, з доповненнями):

  • рослинні засоби, продукти гірудотерапії і бджільництва завдяки наявності у своєму складі значної кількості різноманітних біологічно активних речовин діють комплексно на хворобливий процес;
  • більшість з них, передовсім фітозасоби, за своєю біохімічною структурою і вмістом окремих речовин аналогічні, а часом ідентичні структурам людського організму, що у більшості випадків зумовлює відносну біологічну безпечність цих засобів;
  • завдяки наявності в них біологічно активних речовин з широким спектром терапевтичної дії вони можуть проявляти оздоровчий вплив не лише на основну патологію, а й на супутні захворювання;
  • дані засоби, особливо рослини і деякі продукти бджільництва (мед, квітковий пилок, прополіс), як правило, викликають не раптовий, а повільно нарощуваний лікувальний ефект, що важливо для поступової адаптації організму та його систем до нових умов життєдіяльності; така особливість впливу цих засобів досить важлива під час тривалого лікування хронічних захворювань, зокрема на етапах ремісії та післягоспітальної реабілітації;
  • основна перевага цих засобів відносна простота виготовлення лікарських форм для тривалого застосування;
  • дані засоби значно рідше за медикаменти викликають негативні побічні реакції і тяжкі ускладнення;
  • рослини, продукти гірудотерапії і бджільництва рідко спричиняють виникнення синдрому біологічної непереносимості та лікарської залежності;
  • дані засоби не містять ксенобіотичних компонентів, тому вони значно рідше, порівняно із синтетичними засобами, пошкоджують одні з найважливіших структур життєдіяльності організму – клітинні мембрани;
  • економічний аспект: лікарські рослини, продукти бджільництва, п’явки мають нижчу вартість, ніж більшість медикаментозних засобів. 

Тобто, завдяки збалансованості зеленою природою, організмом п’явки чи бджоли окремих біохімічних компонентів, цим засобам притаманні такі цінні властивості, як «м’якість» лікувальної дії, поступове нарощування максимального терапевтичного ефекту, мінімальна токсичність при значній широті терапевтичного спектра, наявність в одному засобі декількох речовин і часто із взаємопотенційним ефектом.

Методи нетрадиційної медицини при больових синдромах, зокрема в поперековій ділянці:

  1. Наші предки використовували цілющий вплив мурашиної отрути при лікуванні болю в поперековій ділянці, а також у суглобах. Закопували поруч з мурашником пивну пляшку з залишками пива на дні. Мурашки падали в пляшку і виділяли отруту. Потім рідину пропускали через фільтр і, додавши спирт (як консервуючий засіб), використовували для зовнішнього застосування на поперекову ділянку. Шкіра стає через 4–5 хв гіперемована, в окремих випадках з’являються міхурі. 
  2. Використовували нагріту цеглу, пісок із сіллю. 
  3. Відомий народний засіб – сон на матраці, набитому сухими листками папороті.
  4. Корисний, як сечогінний засіб, – склянка теплого молока на ніч (краще з медом). 

Недаремно лікар-натуропат К. Джеффрі відзначав: «Немає невиліковних хвороб – є невиліковні люди, ті у кого відсутній розум для усвідомлення законів природи, у яких відсутня сила волі для самодисципліни, щоб скористатися всіма перевагами природних сил». 
А основоположник клінічної медицини М.Я. Мудров на вступній лекції повчав студентів: «...Ви осягнете ту премудрість, за якою не будете шукати здоров’я в одних лише аптечних склянках; вашою аптекою стане вся природа, яка слугуватиме вам і вашим хворим»

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).