Консервативна терапія захворювань ПНС

Консервативна терапія захворювань периферичної нервової системи

Лікар, який не може призначити лікування
згідно з принципами гармонії та ігнорує закони
взаємозалежності, може лише випадково полегшити страждання хворого,
але було б дурістю задовольнитися таким «успіхом»
трактат «Канон лікування» III ст. до н. е.

Міжнародний кодекс медичної етики
Прийнятий Всесвітньою медичою асамблеєю (Лондон, Англія, 1949)⃰
Загальні обов’язки лікаря
Лікар повинен завжди стверджувати найвищі стандарти професійної діяльності.
Лікар не повинен дозволяти фінансовим інтересам впливати на вільне і незалежне виконання професійних рішень в інтересах пацієнтів.
Лікар повинен, незважаючи на вид медичної практики, самовіддано надавати компетентну медичну допомогу з повною технічною та моральною незалежністю, зі співчуттям і повагою до людської гідності.
Лікар повинен бути чесний з пацієнтами та колегами, повинен боротися з професійними й особистими недоліками інших лікарів, має викривати обман і шахрайство.
Неетичними визнаються наступні види діяльності:
а) самореклама лікаря, крім тих випадків коли це дозволено законом даної країни і Кодексом етики Національної медичної асоціації;
б) оплата або отримання будь-якої винагороди тільки за передачу чиїхось рекомендацій або тільки за видачу пацієнтові напрямків і рекомендацій будь-якого характеру.
Лікар повинен поважати права пацієнта, колег, іншого медичного персоналу, і повинен дотримуватися конфіденційності стосовно пацієнта.
Лікар повинен діяти тільки в інтересах пацієнта в тих випадках, коли він застосовує такі види медичної допомоги, які можуть послабити фізичний або психічний стан пацієнта.
Лікар повинен дотримуватися великої обережності, поширюючи відкриття, нові техніки, або лікувальні методики, по непрофесійним каналам.
Лікар повинен засвідчувати тільки те, що він сам перевірив.
Обов’язки лікаря по відношенню до хворих
Лікар завжди повинен пам’ятати про зобов’язання зберігати людське життя.
Лікар повинен надавати пацієнту всі ресурси своєї науки.
Якщо лікар не має можливості провести обстеження або лікування, він повинен залучити іншого лікаря, у якого такі можливості є.
Лікар повинен тримати в абсолютній таємниці все, що він знає про свого пацієнта, навіть після смерті останнього.
Лікар повинен надавати невідкладну допомогу як виконання гуманітарного боргу, якщо немає впевненості в тому, що інші хочуть і можуть надати таку допомогу.
Обов’язки лікаря по відношенню до інших
Лікар повинен вести себе по відношенню до своїх колег так, як він хотів би, щоб вони вели себе по відношенню до нього.
Лікар не повинен переманювати пацієнтів у своїх колег.
Лікар повинен дотримуватися принципів Женевської декларації, прийнятої Генеральною Асамблеєю ВМА.
* Внесені поправки 22-ю ВМА (Сідней, Австралія, 1968), 35-ю ВМА (Венеція, Італія, 1983)

У сучасній медицині на сьогодні не існує єдиного клінічного підходу та в певній мірі послідовності щодо застосування медикаментозних і немедикаментозних методів лікування захворювань ПНС, особливо вертеброгенної патології. Перш за все, це пов’язано з найпростішим питанням: спеціаліст якого профілю – невропатолог, мануальний терапевт, ортопед-травматолог, рефлексотерапевт, фізіотерапевт, фахівець нетрадиційної медицини чи нейрохірург – повинен займатися лікуванням? Кожен з перерахованих спеціалістів буде відстоювати свій підхід і свої лікувальні принципи. Насправді боротьба з болем і лікування больового синдрому стала тією областю охорони здоров’я, в якій перетинаються зусилля фахівців різних спеціальностей. При купуванні больового синдрому потрібно послідовно вирішувати лікувальні завдання – усунення болю, покращення трофіки тканин, а потім формування правильного (оптимального) рухового стереотипу, із залученням мануальних терапевтів, рефлексотерапевтів, невропатологів, ортопедів, сімейних лікарів, фізіотерапевтів, лікарів ЛФК, психологів та інших фахівців. І лише зовсім недавно лікарі почали шукати точки дотику й тепер дедалі успішніше співпрацюють у цій царині.
Для того, щоб лікарі різних спеціальностей були більше обізнані з цією патологією, й постало логічне завдання створення нашого підручника.
Окрім того, Всеукраїнська асоціація з неврології і рефлексотерапії неодноразово проводить конференції, майстер-класи з актуальних питань клініки, діагностики, а головне, лікування захворювань ПНС, зокрема вертеброгенної патології, тунельних синдромів. У цьому випадку доречним буде навести вислів філософа Е. Тоффлера: «Безграмотними в ХХІ столітті будуть не ті, хто не вміють читати і писати, а ті, хто не вміють вчитися, розучуватися і переучуватися».

 

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).