Інфекційні поліневропатії

Інфекційні поліневропатії

 

Лепрозна (проказна) невропатія

108Лепрозна (проказна) невропатія проявляється хронічним невритом, який викликається лепрозною паличкою, що вражає шваннівські клітини (формують оболонки мієлінових нервових волокон) і ендоневрій.

Інкубаційний період лепри (прокази) від двох до семи років. Лише 5 % населення сприйнятливі до інфекції, найчастіше від 10 до 20 років, це залежить від стану імунної системи.

Через те, що страждають больова і температурна чутливість, а потім і тактильна, больовий синдром відсутній. Тому у хворих часто спостерігаються різноманітні гематоми, рани, забої, виразки. У зоні ураження: суглоби Шарко (невропатична артропатія суглобів стоп); випадає волосся, ангідроз, тобто вегетативні прояви. Досить виражені зміни спостерігаються, як правило, в «холодних» ділянках тіла, зокрема це: вуха, кисті, передпліччя, гомілки з боків, стопи. Іноді можуть проявлятися чутливі порушення у вигляді парезів мімічних м’язів, помірних дистальних парезів кінцівок.

Часто уражаються і при цьому потовщуються в декілька разів лицевий нерв (у виличній ділянці), серединний нерв (у ділянці зап’ястя), ліктьовий нерв (вище ліктя), великогомілковий нерв (у ділянці кісточки).

Поліневропатія при кліщовому бореліозі

Кліщовий бореліоз (хвороба Лайма, Лайм-бореліоз) – інфекційне природновогнищеве захворювання, що викликається спірохетами і передається іксодовими кліщами.

Природним резервуаром спірохет є гризуни (миші, їжаки, кроти), олені та ін. Власне, самі кліщі, кусаючи гризунів, заражаються від них. Інфікування відбувається, як правило, на початку літа, коли активність кліщів особливо висока.
Хвороба Лайма вперше виділена в самостійну нозологічну форму в 1975 р., коли в містечку Старий Лайм (США) було зареєстровано спалах юнацьких ревматоїдних артритів. 

Перші випадки захворювання на хронічну хворобу Лайма в Україні стали відомими у 1994 р., а офіційна реєстрація випадків захворювання проводиться тільки з 2000 р. За даними ВООЗ, середня багатолітня захворюваність в Україні за період 2000–2009 рр. становила 0,7 випадків на 100 тис. населення. Це захворювання є ендемічним для більшості територій Росії, а також країн Східної та Західної Європи.

Загалом, виділяють три стадії бореліозу.

1 (рання): мігруюча ерітема у місці укусу, яка нерідко супроводжується болями в м’язах, суглобах, у горлі або черевній порожнині, головним болем, слабкістю, підвищенням температури. Термін розвитку ерітеми становить від 3 до 30 діб (у середньому 14 днів).

Здебільшого на 2–3 стадіях захворювання до 40 % випадків виникають ускладнення зі сторони ПНС, внаслідок імунної реакції або запалення судинної стінки (васкуліту).

2 (дисемінована інфекція): виражений біль поблизу місця укусу або в спині (менінгополірадикулоневрит), який розвивається через декілька тижнів після укусу кліща. Згодом відмічаються виражені парези в нижніх кінцівках (у руках – рідше), зниження чутливості, сухожилкові рефлекси відсутні. 

Може бути як єдиний прояв захворювання, невропатія лицевого нерва (двостороння – до 25 %). Нерідко уражаються ІІІ і V пари ЧМН. Також можуть розвиватися множинна мононевропатія, плексопатія (плечова або попереково-крижова). 

3 (пізня) розвивається від шести місяців до восьми років від моменту зараження: розвивається сенсорна або сенсомоторна аксональна поліневропатія дистального типу. Також можуть спостерігатися множинна мононевропатія та синдром зап’ястного каналу. 

Зазначений процес може захоплювати всі відділи: від дистального (моно- і поліневропатії) до залучення сплетень (плексопатії) та корінців (радикулопатії). Незважаючи на те, що майже у половини хворих наявний характерний гострий період захворювання, досить часто пацієнти спостерігаються з іншими діагнозами: «розповсюджений остеохондроз», «деформуючий остеоартроз» та ін., не отримуючи вчасно відповідної терапії.

Враження опорно-рухового апарату відзначається близько у 50 % пацієнтів. Найчастіше в процес залучаються великі суглоби, тобто колінні, плечові, ліктьові, кульшові. Відповідно, хворі пред’являють скарги на болі в суглобах, обмеження активних і пасивних рухів, також відмічається наявність синовіальних кіст. Цей стан називається «рефрактерний Лайм-артрит» (від фр. refractaire – несприйнятливий, лат. refractarius – впертий), оскільки важко піддається лікуванню.

Варто коротко розглянути дискутабельне питання щодо явищ невропатії зорового нерва, які часто поєднуються з ішемічним васкулітом (передня ішемічна зорова невропатія), що виявляється змінами поля зору. Загалом, порушення окорухових функцій спостерігається у близько 15 % пацієнтів з бореліозною краніальною невропатією, описано випадки двостороннього ураження зорового нерва, ретробульбарного невриту, невропатії під’язикового нерва, ураження V і часто VII пари черепних нервів.

Провідне місце в структурі уражень ЧМН посідає невропатія лицевого нерва (мал. 589). І тому треба враховувати частоту уражень лицевого нерва при бореліозі, проводити обстеження на бореліозну інфекцію для вибору відповідної тактики лікування. 

Коли наявне ураження зорового і лицевого нервів центрального походження, варто проводити диференційну діагностику з розсіяним склерозом.

Поліневропатія при СНІД

При СНІД поліневропатії проявляються до 35 %. На початковій стадії можуть бути у вигляді синдрому Гійєна–Барре, демієлінізуючої сенсорної поліневропатії, плечової плексопатії, невропатії лицевого нерва. 

Також протягом кількох днів або тижнів розвивається аксональна сенсомоторна поліневропатія, спленомегалія, лімфаденопатія та ін. внаслідок дифузного інфільтративного лімфоцитозу.

Згодом ураження ПНС проявляється у формі дистальної сенсомоторної поліневропатії (30 %) та множинної мононевропатії (оскільки виникає ішемічне ураження периферичних нервів) на ґрунті вегетативної поліневропатії (70 %). На ранніх стадіях може відмічатися моторна нейронопатія, на пізніших – попереково-крижова полірадикулоневропатія.

При прогресуванні процесу можливе ураження шийно-грудного відділу та черепних нервів.

Варто перечислити поліневропатії, які можуть розвиватися при інших інфекційних захворюваннях: дифтерія, гепатит С, лептоспіроз, бруцельоз та ін.

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).