Минущі порушення корінцевого кровопостачання (минуща радикулоішемія)

Минущі порушення корінцевого кровопостачання

             (минуща радикулоішемія)

Переміжна кульгавість спинного мозку

72Найтиповішим проявом минущого порушення спинномозкового кровообігу є «переміжна кульгавість спинного мозку» або «мієлогенна переміжна кульгавість».
Провокуючими факторами бувають різкі рухи, падіння, інтеркурентні інфекції та ін.
Патогенез гострого розладу спинномозкового кровообігу:
1. Спазм радикуло-медулярних артерій.
2. Порушення припливу крові до спінальних рухових нейронів.
Порушення припливу крові до спінальних рухових нейронів
Так, при фізичному навантаженні в нормі судини на рівні центрів передніх рогів спинного мозку розширюються. При звуженні просвіту судин і змін функціональної здатності стінки розширюються, при навантаженні кровотік зменшується, кровообіг рухових центрів погіршується і виявляються або підсилюються спінальні симптоми. При венозних порушеннях, очевидно, настають ідентичні зміни.
3. Подразнення корінцевих артерій спондилогенним процесом у зоні проходження їх через міжхребетні отвори, в результаті чого настають спазм судин і минущий розлад спинномозкового кровообігу. Непрямі підтвердження – це швидкий зворотний розвиток захворювання після застосування новокаїнових блокад і великих доз нікотинової кислоти.
Минуща ішемія частіше локалізується в сегментах нижньої половини спинного мозку. Як відомо, грудний відділ знаходиться в гірших умовах кровопостачання. Особливо тендітними є зони між басейнами радикуло-медулярних артерій на рівні ThV, рідше ThVIII-X (мал. 1). Цей рівень ушкодження спинного мозку зустрічається найчастіше і відповідає «критичним зонам».

 73

Мал. 1

Клінічно це характеризується швидконаростаючою при ході слабкістю однієї або обох ніг, з виникненням відчуття їх підкошування. Характерна клінічна ознака: хворі починали ходу вільно, однак приблизно через 200–400 метрів
відзначалася наростаюча слабкість у ногах. Це змушувало їх припиняти ходу і відпочивати. Після відпочинку вони знову могли пройти таку ж відстань. Досить часто пацієнти зауважують, що вони можуть пройти всього 150–200 метрів, а потім вимушені зупинитися, постояти або присісти. Тільки після короткого відпочинку вони можуть знову пройти ще 150–200 метрів, зупинитися їх змушують різкі, сильні болі в підколінних ямках і нездатність пересунути ноги. Вони вимушені брати ціпок, а потім і милиці.
У деяких хворих на висоті слабкості ніг з’являються імперативні позиви або нетримання сечі, судоми в ногах. Клінічні ознаки виражаються у вигляді центрального або в’ялого парапарезу ніг з відсутністю глибоких рефлексів і зниженням м’язевого тонусу. Розлади чутливості виявляються гіперестезією за сегментарним або провідниковим типом.
Спінальні симптоми тривають від декількох хвилин до години. Розлади сфінктерів відзначаються у вигляді імперативних позивів до сечовипускання або затримок сечовипускання і випорожнення.
У таких пацієнтів не буває болю у ногах і послаблення пульсації периферичних судин – патогномонічних ознак периферичної переміжної кульгавості (хвороби Шарко).

Найважливішою відмінною ознакою є наявність в анамнезі вказівок на періодичні болі в попереку. При об’єктивному дослідженні, як правило, виявляється вертебральний синдром.
Минущі порушення спінального кровообігу мають швидкий зворотний розвиток.
Швидше за все відновлюються рухові функції (мал. 2). У багатьох пацієнтів захворювання має ремітуюче протікання.

Протікання минущої мієлоішемії може спостерігатись від 3 до 15 років.
Нейрогенна (каудогенна) переміжна кульгавість (клаудикація) – найтиповіший прояв поперекового стенозу. При ході виникають або посилюються болі в ногах, дизестезії і парестезії з можливою слабкістю. Симптоми зазвичай стихають при зупинці з нахилом уперед. На відміну від судинної переміжної кульгавості каудогенна не зникає від простого припинення ходи, а купується після того, як хворий сяде або ляже. Це стосується всіх симптомів і больового зокрема. Болі можуть локалізуватися в попереку, сідницях, стегнах, аж до стопи.

 

 

 22.2

Мал. 2

Нерідко пацієнтам складно стояти прямо, і вони приймають типову позу з легким згинанням ніг у кульшових і колінних суглобах. При поперековому стенозі нейрогенна переміжна кульгавість у вигляді болів спостерігається в 93 % випадків. Нейрогенна переміжна кульгавість може поєднуватися із судинною.
Переміжна каудогенна кульгавість властива для транзиторної ішемії корінців кінського хвоста (мал. 3) в умовах звуження хребетного каналу при різноманітній вертеброгенній патології. Загалом переміжна кульгавість виникає внаслідок декількох механізмів: механічного стиснення у звуженому просторі, динамічної ішемії спинного мозку та/або його корінців унаслідок ангіоспазму, венозна і лікворна гіпертензія в хребтовому та/або корінцевому каналах.

Досить суттєво, що більшість фахівців пояснюють нейрогенну, зокрема радикулогенну, інтермітуючу кульгавість, а також вертебральний синдром при стенозі хребтового каналу через виникнення венозного стазу. З’являється набряк, який сприяє подразненню рецепторів синувертебрального нерва та появі вертебрального болю з посиленням у нічний час і в спокої.

75

76

Мал. 3 Мал. 4

 Зростаюча компресія корінців кінського хвоста залежить від величини тиску.

Венозна ішемія корінця характеризується повільно наростаючою його дисфункцією, яка швидко зникає після усунення венозного стазу. Венозна ішемія корінця спостерігається значно частіше за артеріальну. Характерно, що венозна дисциркуляція супроводжується зміною всіх видів чутливості з наявністю елементів сенситивної атаксії, тоді як артеріальна – дисоційованими розладами чутливості зі збереженням тактильної і м’язево-суглобової та переважно руховими порушеннями у вигляді парапарезу. Характерно й те, що загалом причини виникнення венозної дисциркуляції, наприклад, головного мозку, можуть бути як в черепній коробці, так і за її межами – в хребті, шиї, животі.
При фізичному навантаженні (у фізіологічних умовах) розширюються судини на рівні центрів передніх рогів спинного мозку. При звуженні хребтового каналу відбувається пароксизмальне подразнення радикуломедулярних (або радикулярних) артерій з патологічною відповіддю їх у вигляді транзиторного спазму.
79Важливе діагностичне значення для встановлення діагнозу нейрогенної переміжної кульгавості мають: значне обмеження розгинання в поперековому відділі хребта при нормальному обсязі згинання, зменшення болю тільки в тому випадку, коли припинення ходи поєднується з різким нахилом уперед, обмеження пройденого до появи болю відстані максимум до 500 метрів. Щоб продовжити ходу пацієнту необхідно відпочити, тому що при фізичному навантаженні мотонейронам спинного мозку потрібне посилене інтенсивне кровопостачання.

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).