Геліотерапія

Геліотерапія

 

Щоб мати узагальнюючі знання по курортологію розглянемо геліотерапію (грец. helios – сонце) – лікувальне застосування сонячного опромінення. Сонячне світло – це частина електромагнітного випромінювання, яке поширюється у вигляді хвиль різної довжини і володіє певною енергією. Геліотерапія обумовлена одночасним впливом декількох діапазонів випромінювання – інфрачервоного (1 %), ультрафіолетового (59 %) і видимого (40 %).

Інфрачервоні промені проникають в тканини на глибину близько 5–6 см, покращуючи циркуляцію крові, підвищують температурний градієнт, викликаючи гіперемію в результаті спостерігається болезаспокійлива дія.

Виражений вплив на організм людини має ультрафіолетова (УФ) частина сонячного спектра в діапазоні 290–400 нм (УФ-А – 315–380 нм, УФ-В – 280–315 нм, УФ-С – 10–280 нм). 

Цікавий епіграф про сонячне світло висловив основоположник російської і британської наукових шкіл фізіології рослин К. А. Тімірязєв: «Їжа служить джерелом сили в нашому організмі тільки тому, що вона не що інше, як консерв сонячних променів».

З XIX ст. проводились успішні наукові дослідження впливу світла на живі організми. Однак найбільших успіхів досяг датський фітотерапевт Н. Фінсен (1860–1904), який прийшов до висновку, що сонячне світло може привести до запалення тканин, але пропущене через червоний світлофільтр прискорює загоєння шкірних виразок, тим самим запобігаючи утворенню рубців. «На знак визнання заслуг в справі лікування недуг, особливо вовчака, з допомогою концентрованого світлового випромінювання, що відкрило перед медичною наукою нові широкі горизонти», Н. Фінсен отримав Нобелівську премію з фізіології і медицини 1909 р. 

Майже одночасно військовий лікар A. B. Мінін запропонував лікування невралгій, суглобового ревматизму та ін. хвороб застосовуючи синю електричну лампу. Лампа (рефлектор) Мініна використовується до теперішнього часу.

А загалом, сонячні ванни прописувалися фахівцями, як незмінна складова курортної терапії, практично всім відвідувачам водних курортів. Але це були часи, де не безпідставно, в моді була аристократична блідість. В кінці XIX ст. поїздка на морські курорти була своєрідним символом, що визначала приналежність до вищого світу.

Варто знати, що потік сонячної радіації найпотужніший опівдні, коли сонце стоїть в зеніті і промені падають прямо. Щоб уникнути перегріву влітку рекомендується приймати сонячні ванни з 9.00 до 11.00 і з 16.00 до 18.00 год, з легким головним убором.

Але слід пам’ятати, що засмага – це захисна реакція шкіри на шкідливу дію сонячних променів. А захворюваність на рак шкіри, за минулі 30 років, серед світлошкірих людей, що живуть у південних країнах з помірним кліматом та місцях, близьких до екватора (зокрема Австралії, Ізраїлі) збільшилася у 2–3 рази. Це виникає і внаслідок потоншення озонового шару та підвищення інтенсивності на 3–10 % УФ-випромінювання. 

Саме ці факти спонукають фахівців переглянути своє ставлення до тк. зв. «здорової» засмаги. Гіперінсоляція небезпечна сонячними опіками, може призвести, у ослаблених людей, до загострення непомітно протікаючих патологічних процесів.

Слід знати, що перебуваючи на сонці, тіло людини відчуває сумарний вплив:

– прямої радіації – безпосередньо від сонця, 

– розсіяної радіації – випромінювання від небосхилу,

– відбитої радіації – від поверхні землі, предметів, води).

Таким чином, якщо людина в оголеному вигляді при комфортних метеоумовах знаходиться під тіньовим захистом (тентом, парасолькою, біля дерева) – на неї впливають розсіяні і відбиті сонячні промені. Навіть в умовах тільки відбитого світла на тіло людини потрапляє до 17 % сонячних променів.

І ще, як не дивно, хмари можуть пропускати до 50 % сонячних променів.
Протипоказання до перебування на сонці людей:

– при недостатності кровообігу через можливість посилення задишки і набряків;

– при ГХ ІІІ ст. через ризик розвитку гіпертонічного кризу;

– при ІХС через можливість розвитку нападу стенокардії і навіть інфаркту міокарда (в спекотні літні дні мінімальний вміст кисню у повітрі, а висока температура повітря дає додаткове навантаження на серце);

– при цукровому діабеті, порушеннях функції щитоподібної і надниркових залоз, важких захворюваннях легень, червоному вовчаку;

– не варто зловживати сонцем: страждаючим психічними захворюваннями, неврозами, неврастенією, через можливість поганого сну, апетиту, появою ознак примхливості;

– при схильності до кровотечі, при недавній операції, під час місячних через здатність сонця «розріджувати» кров;

– у період клімаксу через збільшення частоти приливів;

– при запальних захворюваннях жіночих статевих органів;

– під час вагітності;

– при підвищеній чутливості до сонячних променів (сонячна кропив’янка найчастіше розвивається у людей з порушеннями функції печінки).

Здебільшого, загалом, відпочивати на морі стало модним у другій половині XIX ст. В кінці літа – на початку осені, відпочивали службовці (вчителі, інженери, чиновники та інші), дещо пізніше – особи вільних професій (художники, артисти, літератори).

Перших по одягу називали «ситцевою публікою», а других – «оксамитовою». Вираз «оксамитовий сезон» (рос. «бархатний сезон») сприймається як зіставлення приємної ніжності осіннього тепла з якістю дорогої матерії, народився в Криму. В даний час приналежність до «вищого суспільства» визначається нарядом з ситцю (100 % бавовни). Слід повторити, що бавовна добре захищає від сонця, тобто пропускає до 10 % сонячних променів, у той час як синтетичні тканини пропускають їх до 30–70 %. І тому, оксамитовий сезон найсприятливіший для лікування. Можна приймати сонячні ванни, не боячись опіків, немає вже такої гіперінсоляції і гіпертермії.

Суттєво відмітити, що раніше основною причиною відвідування літом морів було чисте іонізоване морське повітря. В моді була аристократична блідість і це було правильно. Бронзовий загар увійшов у моду випадково: законодавиця моди Коко Шанель, яка відпочивала на яхті герцога Вестмінстера, була не задоволена своєю випадково засмаглою шкірою, але газетчики миттєво зробили з цього сенсацію. І почалась «ера загару».

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).