Загальні положення

Загальні положення

 

Мануальна терапія являє собою лікування хвороб хребта і суглобів методом ручного впливу на кістково-м’язеву систему з метою усунення функціонального порушення суглобів та м’язів і купування больового синдрому.

Головні моменти біомеханізму МТ: 

1) механічний – відновлюються функції блокованого суглобу (хребця),

2) рефлекторний – усуваються патологічні імпульси нерва на пропріорецептори м’язів, сухожилків і капсул суглобів.

Основою МТ є вчення про блокування рухів, тобто функціональний блок (ФБ). Під блокуванням розуміють втрату рухів у хребцево-руховому сегменті (ХРС). Як лірично визнають мануальні терапевти «неповторний функціональний блок», знайомству і тісним контактам з яким присвячене все життя мануального терапевта. Саме в цьому і полягає суть роботи мануального терапевта – пошук і усунення ФБ.

Існує декілька теорій блокування рухів. Найдавнішою є теорія «сублюксації», відповідно до якої в основі захворювань хребта лежать механічні чинники – підвивихи в міжхребцевих суглобах (сублюксації), що ведуть до порушення функцій спинномозкових корінців. Цю теорію багато років відстоюють хіропракти, які вважають, що основним засобом лікування є механічний вплив на хребет для репозиції (ліквідації підвивиху), внаслідок чого відбувається відновлення функції спинномозкових корінців.

Доцільно зауважити, що ФБ поділяють на суглобові, м’язеві, зв’язкові, внутрішньокісткові та дуральні. Але виходячи з системного аналізу та складності організації живого, ця точка зору неправильна. Виникнення ФБ носить мультифакторний характер.

Функціональна блокада чи ФБ викликає:

– зміну суглобових поверхонь дуговідтростчатих суглобів, які спочатку носять характер дистрофічних змін, а потім склерозуються;

– перерозподіл осьового навантаження на міжхребцевий диск, дегідратацію пульпозного ядра і його ущільнення;

– збільшення вертикальних сил на фіброзне кільце, а в подальшому формування тріщин, протрузій, гриж;

– подразнення синувертебрального нерва призводить до дисциркуляторних явищ в зоні ураження: порушення венозного відтоку, венозного стазу і набряку корінця спинномозкового нерва;

– формування сукупності клінічних симптомів і синдромів, характерних для певного розподілу ФБ в ХРС і різного ступеню судинних порушень.

Але при цьому слід зазначити, що ФБ свідчить тільки про порушення функції, але не про дегенеративний процес. Узагалі, ФБ виникає, коли вже пройдено еластичний бар’єр, але ще не подоланий анатомічний.

Потрібно визнати, що значні сублюксації можливі тільки у випадку зниження висоти міжхребцевого диска, які супроводжуються розтягненням капсул міжхребцевих суглобів, коли отримують не властиву їм функцію опори. Однак, після усунення підвивиху сформована патобіомеханічна система при статодинамічному навантаженні призведе до швидкого рецидиву сублюксації. 

Дослідженнями останніх років доведено, що підвивихи в міжхребцевих суглобах без ушкодження цілості суглобних відростків можливі тільки на шиї. У інших відділах хребта, з урахуванням анатомічних особливостей будови суглобів, сублюксація може відбутися тільки унаслідок грубої травми. 

Окремі автори, прихильники герніогенної теорії, вважають, що основною причиною блокування є грижа і основна задача МТ є вправлення або зсув цієї грижі.

Проте, ряд авторів доводять, що методами МТ можна тільки створити умови, які сприяють її самовправленню. Вони думають, що в переважній більшості випадків блокування має функціональний характер і пов’язане з рефлекторною напругою паравертебральних м’язів, що рентгенологічно побічно підтверджувалося наявністю симптомів «розпірки» та «контрактури диска», які зникали при ефективному застосуванні МТ.

Прихильники концепції про блокади міжхребцевих суглобів, вважають, що блокування відбувається через обмеження внутрішньосуглобних хрящів меніскоїдів. Проведені дослідження виявили наявність меніскоїдів, внутрішньосуглобних вільних тіл і ущільнень у міжхребцевому суглобі, спроможних защемлюватися та викликати біль, обмеження рухів. Чинниками, що викликають ФБ, крім обмеження меніскоїдів, можуть бути дегенеративні зміни в суглобі, порушення статико-динамічного навантаження на хребет, травма, а також вісцеральні рефлекторні порушення.
Прихильники теорії ФБ відзначають, що блокування – це функціональна контрактура, яка є наслідком структурних змін у кістково-зв’язково-м’язевих частинах ХРС і рефлекторного м’язевого спазму.

Деякі автори відзначають, що важливим у формуванні ФБ є порушення взаєморозташування та пасивного ковзання суглобових поверхонь міжхребцевих суглобів, підтримуване рефлекторною напругою паравертебральних м’язів і натягом суглобових капсул. Тому для ліквідації ФБ потрібно відновити «суглобову гру», що є важливою умовою нормального функціонування суглобів ХРС. Для відновлення «суглобової гри» досить дієві цілеспрямовані пасивні рухи лікаря. Власне, завдання лікаря (мануального терапевта) полягає в тому, щоб правильно оцінити патофізіологічні та біомеханічні порушення і, відповідно до них, вибрати область, момент, силу та метод впливу. Ці рухи звичайно дієвіші, ніж просто пасивно чи активно виконувані пацієнтом функціональні рухи. У ході мануальної терапії (лікування руками) швидко змінюється патологічна ситуація, що обумовлено перебігом рефлекторних реакцій. А тому, після вдалої маніпуляції відразу можна переконатися у відновленні рухомості ХРС та оптимізації рухового стереотипу. 
Вважаючи, що диск є основним «ключем» до рухового сегменту, виділяють і такі механізми розвитку як напруга паравертебральних м’язів, ушкодження задніх суглобів та міжостистої зв’язки. Ці зміни є основною причиною ФБ і повинні бути основним об’єктом МТ. 

Як відмічав К. Левіт (1993), мануальна терапія є немовби зв’язуючою ланкою між рефлексотерапією (РТ) і лікувальною гімнастикою як видами специфічного лікування порушень моторики. 

Крім того, мануальна процедура – це ще й психотерапія. Вона складається з дотиків лікаря і його бесіди з пацієнтом. У пацієнтів з мануальним терапевтом виникають здебільшого тісніші психологічні контакти, ніж зі звичайним лікарем. Пов’язано це саме з тим, що мануальний терапевт дотикається до тіла пацієнта. У повсякденному житті існує чіткий етикет стосовно дотиків. Крім рукостискань, люди, що не знаходяться в родинних відносинах, можуть дотикатися плеча або ліктя один одного. На цьому практично види дотиків у суспільстві вичерпуються. Дотики можливі в спортивних змаганнях і в танцях, але там вони функціональні і не несуть психологічного навантаження.

Якщо людина дозволяє іншій людині дотикатися до її тіла, зокрема до близьких до геніталей областей (сідниці, пахові складки), вона, цим самим, психологічно підсвідомо віддає себе у владу іншої людини. Коли цей бар’єр пацієнтом пройдений, а бар’єр цей підсвідомий, то між ним і мануальним терапевтом складається особливий тип довірливих взаємин.

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).