Лицевий біль

Лицевий біль може відмічатись при так званому синдромі больової м’язево-фасціальної дисфункції. Тобто, власне, біль і вегетативні симптоми, відображені з активних міофасціальних тригерних точок і проявляються дисфункцією м’язів, а точніше певного м’яза. При м’язево-фасціальній дисфункції м’яз при скорочуванні не повертається до попередньої форми, а залишаючись укороченим, часто призводить до обмеження рухів, порушення крово- та лімфотоку.

Взагалі, численні епідеміологічні дослідження, проведені в різних країнах і континентах, показують, що випадки неспецифічного м’язево-скелетного болю протягом життя турбують в 60–85 % населення, а у 6–20 % – біль хронічний. Цікаво, що найвища щільність м’язевих веретен в окорухових, жувальних м’язах, також у коротких підпотиличних м’язах. Отже, щільність м’язевих веретен в косих м’язах голови до 50 разів вища, ніж у широкому м’язі спини і трапецієподібному м’язі. Певно, саме це є основною причиною розвитку м’язево-тонічних синдромів у ділянці шиї і плеча.

Причиною болю м’язево-фасціального походження часто можуть бути больові дисфункції жувальних м’язів, грудинно-ключично-соскоподібного, трапецієподібного, підпотиличних м’язів, ремінного і напівостистого м’яза голови та шиї.

Біомеханічні зміни у структурах найбільше багатих пропріорецепторами, зокрема м’язах шиї, окорухових і жувальних м’язах, можуть викликати неузгодженість між реальним і сприймаючим ЦНС становищем тіла. Неадекватна сенсорна інформація викликає порушення в рухах, сприяючи формуванню неоптимального рухового стереотипу, що призводить до підвищення м’язевої напруги основних постуральних (підтримують положення тіла) м’язів, також додаткових енергетичних витрат у м’язах і в ЦНС, що сприяє формуванню міофасціального больового синдрому.

Цей синдром дещо подібний до головного болю, але відрізняється від нього одностороннім ураженням, певним вимушеним положенням голови.

І тому в лікуванні синдрому больової м’язево-фасціальної дисфункції є постізометрична релаксація відповідних м’язів і лікувальна блокада міогенних тригерних пунктів.