Невропатія лицевого нерва

Невропатія лицевого нерва 

 

132 o  133 o 

Невропатія лицевого нерва (НЛН) проявляється одностороннім парезом мімічних м’язів, унаслідок ураження лицевого (VII) нерва.

НЛН зустрічається у 25 людей на 100 тис населення. Початок невропатії припадає, як правило, на працездатний вік, коли вимогливість до зовнішнього вигляду найвища. Взагалі, при паралічі лицевих м’язів повне відновлення відбувається в 55 %, неповне – в 40 %, без змін – 5 %. При парезі м’язів відновлення функції нерва відбувається у 85 % пацієнтів. НЛН може рецидивувати в 10 % пацієнтів. Відновлення відбувається протягом 1–1,5 місяців, якщо пошкодження призвело до демієлінізації і блокади проведення імпульсів по нерву, а також 3–6 місяців, якщо відбулося ушкодження аксонів. А загалом, відновлення функції лицевих м’язів починається з верхньої частини обличчя і може тривати 1,5–4 місяці, у важких випадках – до 1,5 року.

Коли наявна тривала слабкість м’язів, синкінезії, контрактури можна використати Шкалу оцінки ураження лицевого нерва.

Найчастіша причина НЛН – це компресія, набряк та ішемія лицевого нерва через те, що кістковий канал піраміди скроневої кістки вузький і у нього винятковий кровообіг. Це відбувається найчастіше внаслідок переохолодження на ґрунті артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, цукрового діабету, захворювань середнього вуха та привушних залоз, розсіяного склерозу, при ЧМТ, вірусних інфекціях (особливо при вірусі простого герпесу), бруцельозі, лептоспірозі, гострій і хронічній запальній демієлінізуючій полірадикулоневропатії, пухлинах мостомозочкового кута або слинних залоз, вагітності та ін.

Існує кілька анатомічних особливостей, які сприяють ураженню лицевого нерва: філогенетично нерв є одним з найбільш молодих ЧМН, має протяжний складний хід у вузькому кістковому каналі, магістральні судини в умовах вузького кісткового каналу подібні кінцевим. Лицевий нерв має анастомози з трійчастим нервом і шийним сплетенням. Останнім часом більшість клініцистів схиляються до того, що невропатія лицевого нерва – поліетіологічний, але й монопатогенетичний синдром, обумовлений компресією та ішемією набряклого нерва у вузькому фаллопієвому каналі, тобто прояв тунельного синдрому.

У гострій стадії НЛН слабкість наростає за декілька годин, інколи до 3 діб. Обличчя пацієнта стає асиметричним, м’язи нижньої частини обличчя страждають більше, окрім того, здорова сторона перетягує паретичні мімічні м’язи, викликаючи додатковий дискомфорт. Виникає опущення м’яких тканин обличчя, згладженість зморщок, розширення очної щілини, зменшення кліпань. 

Пацієнт не може в повному обсязі заплющити око, зажмурити повіки, підняти брови. При зажмурюванні очне яблуко відводиться догори (феномен Белла), залишається біла смужка склери («заяче око», від якого походить слово «лагофтальм»), періодично виникає сльозотеча по щоці (через параліч повік), тобто розвивається мімічна недостатність. Вона ще проявляється в асиметрії при надуванні щік, нахмурюванні брів, складанні губ в трубочку, вишкірюванні та ін.

Подекуди в пацієнтів з’являються труднощі при пережовуванні їжі, зокрема між щокою і яснами застрягає їда, тому вони намагаються їсти лише на здоровій стороні, прикусують щоку, рідка їжа виливається з опущеного кута рота. Мова може стати дещо невиразною через слабкість лицевих м’язів. Таким чином, суттєво порушується зовнішній вигляд обличчя, акт жування, ковтання, фонації унаслідок неврологічного дефіциту. Також через неповне змикання повік порушується сльозовиділення, виникає сухість рогівки і розвивається нейропаралітичний кератит (VII пара бере участь в регуляції слюно- і сльозовиділення). Сприйняття таких проявів може призводити до негативних переживань та розвитку депресії, що потребує відповідної корекції.

Об’єктивно: рогівковий (кореальний) рефлекс на ураженій стороні знижується або випадає. Також знижується надбрівний рефлекс.

Власне, в гострому періоді НЛН розвивається компенсаторний гіпертонус лицевих м’язів протилежної сторони, який і визначає ступінь перетягування їх у здорову сторону.

Клінічні прояви НЛН залежать від рівня ураження, тому що від лицевого нерва відходять чотири гілки.

Отже клінічна картина НЛН залежить від рівня ураження.

Взагалі, НЛН з одного боку обумовлена індивідуальними співвідношеннями нерва, кісткового каналу, особливостями кровопостачання, а НЛН з обох сторін, як правило, обумовлена системним характером захворювання.

Слід зауважити, що НЛН центрального ураження відрізняється від НЛН периферичного ураження тим, що проявляється виключно у м’язах нижньої половини обличчя. При цьому пацієнти бувають стурбовані, припускаючи у себе інсульт. Однак класична картина периферичного паралічу мімічних м’язів та відсутність інших неврологічних проявів дають можливість виключити цей діагноз.

У рідкісних випадках може вражатися колінчастий вузол лицевого нерва вірусом оперізуючого лишаю (Herpes zoster).

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).