Люмбоішіалгія

Люмбоішіалгія

 

Люмбоішіалгія – біль у попереку, що іррадіює в ногу або ноги.

За даними багатьох авторів встановлено, що близько в 80 % випадків люмбоішіалгія є насправді дисковими грижами, 10 % з них хребетного походження, а інші 10 % обумовлені іншими ознаками. У пацієнтів з люмбоішіалгіями причиною больового синдрому може бути не тільки просте подразнення фіброзного кільця грижею, а й деформація дурального мішка і навіть компресія передніх відділів субарахноїдального простору.

24

Лікарі більшою мірою схильні до гіпердіагностики люмбоішіалгії. Доступність сучасних методів нейровізуалізації (КТ, особливо МРТ) призвела до переоцінки їхніх результатів, ігнорування клінічних синдромів, діагностики вертеброгенної патології «по картинці». Тривалий час грижа міжхребцевого диска розцінювалася як одна з найбільш частих причин виникнення люмбоішіалгії. Але в оночас, більшість пацієнтів з люмбалгією або люмбоішіалгією за даними нейровізуалізації не мають ознак міжхребцевої грижі. Люмбоішіалгія може бути результатом локального ушкодження різних структур скелетно-м’язевої системи, виникати при міофасціальному синдромі.

Тобто причиною люмбоішіалгії, як правило, можуть бути і рефлекторні м’язево-тонічні синдроми вертеброгенного характеру. Джерелами больової імпульсації можуть служити, крім рецепторів фіброзного кільця, м’язево-зв’язковий апарат ХРС, капсули міжхребцевих суглобів. Також надається велике значення патологічним змінам у фасеточних (міжхребцевих) суглобах (мал. 60) з формуванням фасеточного синдрому , який зустрічається частіше, ніж у грудному відділі. 

25Для пацієнтів із спондилоартрозом характерна ранкова скутість в поперековому відділі, яка зменшується при розминці, розтиранні поперекового відділу. Больовий синдром може бути «механічного характеру», обумовлений навантаженням, у таких випадках симптоматика наростає протягом дня. Біль зникає, коли пацієнт лежить на рівній поверхні, злегка зігнувши ноги в колінних і кульшових суглобах. 

Біль може загострюватися при тривалому стоянні за рахунок посилення гіперлордозу. В такому положенні фасеточні суглоби піддаються надмірному навантаженню (на фоні відносної вузькості хребетного каналу і міжхребцевих отворів). За таких умов виникає біль у нижній частині спини після тривалої ходи, особливо, коли людина носить взуття на високих підборах, а також після спуску по схилу або при діяльності, пов’язаній з відхиленням назад (наприклад, розвішування білизни, виконання дій з предметами, розташованими вище голови). Також больовий синдром може посилюватися при зміні погоди.

За результатами досліджень, які проводилися в 1960 та 2005 роках у північно-західному регіоні Англії, встановлено, що біль у нижній частині спини зустрічається частіше в жінок, а поширеність симптому збільшилась за 40 років у 4 рази.

Пацієнти описують такі болі, як дифузні і розлиті, вказуючи на їх локалізацію прикладанням до хворого місця долоні, на відміну від пацієнтів з корінцевими синдромами, які здатні окреслити межі уражених дерматомів одним пальцем.

Таким чином, цей синдром часто є результатом вертеброгенної м’язево-тонічної люмбоішіалгії і корінцевих пошкоджень або являє собою первинно хронічний міодистрофічний симптомокомплекс, пов’язаний з порушеннями постави (гіперлордозом, кіфозом, сколіозом, з горизонтальним або косим положенням крижа, різною довжиною ніг), що призводять до перевантаження міофасціальних тканин попереково-крижової області й окремих м’язевих груп ніг. 

Болі відчуваються в сідниці, у задньозовнішніх відділах ноги, не досягаючи пальців. Як і при люмбалгії, вони підсилюються при зміні тіла, при ході і тривалому перебуванні в положенні сидячи, при кашлі, при чханні. 

26Вторинна нейром’язева дистрофія у хворих з вертеброгенним ушкодженням корінця L5 захоплює приводні м’язи стегна, зовнішні ротатори стопи, особливо малогомілкові м’язи (див. мал). Під час ходи хвора нога приведена, стопа підвертається всередину. 
Ушкодження корінця S1 супроводжується болями у відповідних м’язах стегна (сідничних, грушоподібного, напрягачі широкої фасції), а також у внутрішніх ротаторах стопи (передніх і задніх великогомілкових м’язах). При ході нога відведена 
назовні, стопа сплющена. Оскільки грижа диска не може довго утримуватися тонкою і вузькою на цьому рівні задньою повздовжньою зв’язкою, захворювання часто починається одразу з корінцевої патології. Період люмбаго і люмбалгії у випадку, коли він передує корінцевим болям, буває коротким. 

При полірадикулярних синдромах, наприклад, при поєднанні ушкодження корінців L5 і S1 з нахилом тіла в здорову сторону і гіперлордозом, прогноз доволі несприятливий. Захворювання може протікати протягом 4–6 місяців у випадках, обумовлених парамедіанною грижею диска.

Як було зазначено, нерідко нейродистрофічні синдроми ускладнюються  больовими судомами . в змінених м’язах.

Більшість лікарів об’єднують в один діагноз «люмбоішіалгія» патологію поперекового відділу та суглобів тазової області, і власне самого кульшового суглоба. Розповсюджена думка, що при іррадіації болів в ногу, треба враховувати, головним чином, зміни поперекового відділу, м’язів тазового пояса і тазового дна. Часто не береться до уваги патологія суглобів тазового регіону, особливо крижово-клубового суглоба. Можливо, це пов’язано і з тим, що більшість лікарів патологію поперекового відділу хребта та його структур знають на належному рівні. Тоді як патології крижа і прилеглих до нього суглобів не приділена належна увага, в той час, коли питома вага крижово-клубових болів становить більше 30 %. Взагалі, тривалість люмбоішіалгії може бути від кількох місяців до кількох років.

На нашу думку, слід застосовувати термін «ішіалгія» (болі в нозі), яким послуговувалися раніше, адже вона часто спостерігається у хворих з грижею міжхребцевого диска, зокрема секвестрованою. Хоч потрібно пам’ятати, що нерідко на МРТ виявляють декілька гриж дисків, але жодна з них може не брати участі у формуванні больового синдрому. З іншого боку, псевдорадикулярні болі в нозі (чи руці), що є частими проявами рефлекторних больових синдромів вертеброгенної патології, часто помилково розцінюють як корінцеві болі і зустрічаються випадки неоправданої операції пацієнта з приводу грижі диска.

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).