Цервікокраніалгія

Цервікокраніалгія

 

Цервiкокраніалгія (лат. cervix – шия, cranium – череп, тобто термін, який позначає болі в області голови) – це ниючий біль і дискомфорт в шийному відділі хребта поєднаний з головним болем в потиличній, скроневій та тім’яній ділянках. Біль може посилюватися після сну, полегшується при масажі м’язів шиї, під дією прогрівання, особливо інфрачервоного, легких рухів голови. Дистрофічний процес у верхньошийному відділі є основною причиною цервiкокраніалгії.

04

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

03

Нерідко цервiкокраніалгія є складовою частиною синдрому хребетної артерії (СХА, заднього шийного симпатичного синдрому, вертеброгенної цервікокраніалгії, вертебробазилярної недостатності, компресії або гіпоплазії хребетної артерії, дисциркуляторної енцефалопатії та ін.). Різні фахівці (особливо невропатологи, ортопеди-травматологи, нейрохірурги) під різними термінами мають на увазі одну патологію. Виникають порушення кровообігу та іннервації в області хребцево-рухового сегменту (ХРС) унаслідок змін у верхньошийному відділі (блокади ХРС). Провідне місце в патогенезі СХА належить дегенеративно-дистрофічним змінам шийного відділу і аномальним процесам з боку СІ хребця (атланта), які порушують кровотік у хребетних артеріях, викликають порушення мозкового кровообігу. Найчастіше блокуються СII–СIII хребці, поєднуючись з іншими аномаліями і залишаючись тривалий час клінічно латентними. Це обумовлено близькістю проходження хребетної артерії від дуговідростчастих суглобів, особливо у верхньошийному відділі, а також участю шийного відділу симпатичного стовбура і корінців спинномозкових нервів, що іннервують дуговідростчасті суглоби, у формуванні хребетного нерва.

05

Бічна стінка артерії прилягає до унковертебрального зчленування, а задня знаходиться по сусідству з верхнім суглобовим відростком; на рівні С1–С2 артерія прикрита лише м’якими тканинами, здебільшого нижнім косим м’язом голови. Такі зміни в шийному відділі належать до групи компресійних звужень хребетних артерій, що виникають під впливом багатьох судинних факторів, і об’єднуються терміном СХА. Причини, що викликають порушення кровообігу в вертебробазилярному басейні, перш за все, це атеросклеротичні ураження хребетних артерій, гіпоплазія, аномалії кісткового ложа, ураження краніовертебрального переходу, патологічна звивистість і зсув гирла хребетної артерії. Слід відмітити, що гемодинамічні порушення у пацієнтів з СХА зустрічаються практично у 100 % випадків і охоплюють не тільки судини вертебробазилярного, але й каротидного басейну.06

При цьому до 70 % всіх минущих порушень мозкового кровообігу припадає на вертебробазилярну систему артерій.

Таким чином, у патогенезі СХА на фоні дегенеративно-дистрофічних змін у шийному відділі хребта приймають участь два основних механізми: ірритативний (лат. іrritatio – подразнення) і компресійний, які й визначають розвиток клінічних проявів вегетативно-ірритативного або ішемічного характеру. Ці механізми нерідко змінюють один одного.

Патоморфологічні механізми СХА: нестабільність ХРС, підвивих (за Ковачом), унковертебральний артроз, спондилоартроз. У зв’язку з тим, що хребцева артерія проходить значну частину свого шляху в кістково-фіброзному рухомому каналі поперечних відростках шийних хребців, то частина авторів вказують на обґрунтованість і доцільність застосування мануальної терапії, акупунктури, озонотерапії для лікування даної патології.

07У МКХ 10-го перегляду СХА включає в себе різні синдроми.

Саме тому термін СХА певним чином є збірним поняттям і об’єднує комплекс церебральних, судинних, вегетативних синдромів, що виникають внаслідок ураження симпатичного сплетення хребтової артерії, деформації стінки або зміни її просвіту.

Детальніше опишемо причини СХА, які можна розділити на три основні групи:

  1. Оклюзуючі захворювання артерій: атеросклероз, тромбози, емболії, артеріїти різного генезису.
  2. Деформації артерій: патологічна звивистість, перегини, аномалії структури та ходу.
  3. Екстравазальні компресії артерій: стиснення їх кістковими аномаліями, м’язами, остеофітами, ребрами і суглобовими відростками шийних хребців, рубцями, пухлинами та ін.

Скрупульозний опис різноманітних причин СХА дає можливість усвідомити, чому так «розмивається» трактування цієї патології. Адже під названим поняттям розуміють практично будь-яке ураження судин, включаючи ГПМК в вертебробазилярному басейні. Як правило, в неврологічній практиці діагноз СХА виставляється пацієнтам, що мають певні скарги і клінічні синдроми, які можна пов’язати з дегенеративно-дистрофічними ураженнями або аномаліями шийного відділу хребта. 
Таким чином, незважаючи на різноманітність причин (поліетіологічність), у клінічній практиці під цим терміном мають на увазі компресійний варіант СХА.

Справді, основними патогенетичними механізмами СХА є компресія артерії вегетативного сплетення і звуження її просвіту в зв’язку з рефлекторним спазмом, що сприяє зниженню припливу крові до задніх відділів головного мозку з подальшою недостатністю мозкового кровообігу.

Ця патологія може виникати і в результаті рефлекторного ангіоспазму, який розвивається внаслідок спільної іннервації хребетної артерії, міжхребцевих дисків і міжхребцевих суглобів. При дистрофічних процесах в диску, порушенні капсульно-зв’язкового апарату відбувається подразнення симпатичних й інших рецепторних утворень, патологічні імпульси досягають симпатичного сплетення хребетної артерії, на подразнення якого хребетна артерія реагує спазмом, що також призводить до відповідної cимптоматики.

Чинники, які компресійно впливають на хребтову артерію:

– підвивих суглобових відростків хребців;

– патологічна рухливість (нестабільність, гіпермобільність) ХРС;

– стиснення остеофітами;

– спазм судин унаслідок подразнення періартеріального нервового сплетення;

– стиснення в області атланта (аномалії Кліппеля-Фейля, Кіммерле, атланта, платібазія);

– унковертебральний артроз;

– артроз дуговідростчастих суглобів;

– блокади і нестабільність суглобів;

– грижі міжхребцевих дисків;

– рефлекторні м’язеві компресії.

Клінічні варіанти СХА:

1. Задній шийний симпатичний синдром (синдром Барре-Льєу).

2. Цервікогенний мігренозний напад .

3. Офтальмічний синдром .

4. Вестибуло-атактичний синдром .

5. Кохлео-вестибулярний синдром .

6. Синдром вегетативних розладів .

7. Транзиторні ішемічні атаки .

8. Синкопальний вертебральний синдром (синдром Унтерхарншайдта) .

9. Дроп-атака .

Часто в пацієнтів із шийними вертеброгенними синдромами формується локальний кіфоз з випрямленим лордозом, що, у свою чергу, провокує формування м’язево-тонічних синдромів цервікокраніальної області. З огляду на клінічні симптоми, з’ясуємо різницю між поняттями «запаморочення» і «головокружіння» .

«Клініка доктора Довгого» заснована у 2007 році на базі Київської обласної клінічної лікарні.

Засновник клініки Довгий І.Л. - кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломного навчання (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, заступник голови ВАНР, віце-президент УАОХ мануальних терапевтів

Украина, Киев, ул. Баггоутовская, 1
(Киевская областная клиническая больница)

Телефоны:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Время приема: 8.00 – 18.00,
понедельник – пятница.
Клиника находится в поликлинике больницы
(вход с левой стороны, снаружи здания).

Email:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

м. Київ, вул. Багговутівська, 1
(Київська обласна клінічна лікарня)

телефони:
(097) 188-10-35
(044) 227-43-21

Час прийому: 8.00 - 18.00,
Понеділок - п'ятниця.

Клініка знаходиться в поліклініці лікарні
(вхід з лівої сторони, зовні будівлі).